Приємні реалії
Експертна консультативна місія, очолювана представниками Європейської комісії, що відвідала регіон у 2016 році, дійшла висновку щодо високої ймовірності затоплення шахт та рекомендувала посилити систему управління ризиками в регіоні. Це стало поштовхом до підготовки масштабного проекту ImProDiReT – Вдосконалення Стратегії зниження ризиків стихійних лих в Закарпатській області, що почався у березні цього року27 червня в Ужгороді відбулася перша робоча нарада з метою вироблення перших кроків для створення стратегії управління ризиками стихійних лих. Модель буде апробовано на основі соляних шахт у Соловині. Одним з важливих досягнень проекту має бути створення інвестиційної мапи регіону виходячи з існуючих ризиків та розглядатимуться можливості залучення інвестицій. .
Віктор Мікулін, заступник голови Закарпатської ОДА, зауважив, що це перше робоче засідання в рамках проекту. Проект фінансується Генеральним Директоратом ЄС з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги спільно із Закарпатською облрадою та облдержадміністрацією через Агенцію регіонального розвитку. «Це нові підходи, нові фахівці їх цікавить проблема державного рівня — Солотвинські соляні шахти. На жаль, проблема затягнута у часі, державна програма з ліквідації стихійного лиха в Солотвині реалізується повільно. За результатами контактів з інституціями ЄС відбулися серйозні зрушення: 16 експертів у 2016 році вже відвідали Солотвино та розробили рекомендації. Залучені найкращі наукові установи. Ми йдемо на зустріч нашій громаді, для нас, як для влади, безпека людей — передусім», – наголосив Віктор Мікулін.
Ширк Меєр, заступник керівника проекту, керівник робочого пакету розповів, що звіт розроблений учасниками двох місій фахівців з Європейської Комісії (на запрошення урядів Угорщини та України), містить рекомендації, головна з яких – це удосконалення стратегії стихійних лих. За його словами, для початку глобальних зрушень потрібно мати план, як та куди краще інвестувати та знати думку громади. Кінцевим результатом проекту буде план дій, заснований на глибокому аналізі доступних даних та створених в процесі проекту мап. «Ми підготували рекомендації та зрозуміли що для їх впровадження також буде потрібна наша допомога, тому ми вирішили подати цей проект і він отримав підтримку Директорату (DG ECHO). Наше завдання – допомогти владі та громаді розпочати зробити перші кроки. Дієвий план за результатом проекту буде надано разом з інвестиційним планом»,- каже Ширк Меєр.
Стелла Шехунова, заступник директора з наукової роботи Інституту геології зупинилася на ситуації, яка на сьогодні склалася на території Солотвинського солерудника: «На жаль, так сталося що українська наука втратила можливість проводити системні дослідження на тій території. Ми втрачаємо систему моніторингу і робота попередньої місії експертів була спрямована на те, щоб визначити основні напрями відновлення системних досліджень, які дадуть можливість принести інвестиції та сприяти розвитку регіону. Була залучена високотехнологічна платформа, ми отримали нові дані щодо екологічної ситуація в межах Солотвинського солерудника». За словами науковця, зараз на території солерудника немає навіть спостережної свердловини за рівнем ґрунтових води, що впливає на наші можливості прогнозувати подальші карстові процеси. Також вона наголосила: робота місії зробила заключення – Україна поки що не порушує міжнародне законодавство, забруднення Тиси за рахунок стихійного лиха у Соловино не відбувається. Але проблему необхідно терміново вирішувати. Зокрема, відновити систему моніторингу, а для цього провести попередні системні дослідження.
До роботи над новим проектом долучився також Делфтський технічний університет, який представляє асистент проектного менеджера Абі Оненчен. Вона зауважила, що з наукової сторони потрібно правильно оцінити всі ризики, а щоб це краще зробити треба володіти достатньою інформацією. «Ми повинні сформувати план, як саме діяти. Наша установа виступає в якості підтримки громади та адміністрації, ми маємо великий досвід в оцінці даних та супроводі у прийнятті правильних рішень, що грунтуються на достовірних даних »,- додала науковець.
Проект Вдосконалення Стратегії зниження ризиків стихійних лих в Закарпатській області триватиме 2 роки. Результатом роботи має стати розробка нових підходів та методів для спільної стратегії ЗРС із залученням усіх зацікавлених сторін.
