Ми часто чуємо, що людям, які знають кілька іноземних мов – простіше. Знання мови додає нам впевненості, коли ми подорожуємо, вільно володіючи іноземними, простіше вступити на навчання закордон чи, наприклад, працевлаштуватися в Європі. Це, звісно, далеко не всі переваги, які отримують поліглоти. Однак вивчити мову – завдання не з простих, особливо це стосується, як не дивно, дорослих.
Із усього різноманіття мовних шкіл та курсів, що є зараз в Ужгороді, не просто обрати щось справді вартісне. Нерідко школи пропонують різного роду експрес-курси за доволі притомну ціну, однак – чи дає це потрібні й очікувані результати?
Директорка однієї з мовних шкіл Ужгорода Антоніна Стряпко розповіла нам, як краще вчити мову, на що варто звертати увагу та які «лайфхаки» та прийоми можна застосовувати, аби навчання було не обтяжливим, веселим та корисним. Далі – пряма мова.
Мову потрібно відчути душею
Для того, аби навчання йшло добре, потрібно відчувати ту мову, яку вчиш і розуміти нащо ти це робиш. У моїх учнів не виникає питань для чого вони тут і чому потрібно вчити мову. Важливо показати дітям, які німці насправді. Адже поговорити німецькою з ними багато хто може. А от показати, чи справді німці такі, якими їх змальовують – пунктуальні та охайні? Саме завдяки спілкуванню з носіями мови цього можна досягнути. Діти тоді захоплюються розмовами і хочуть вчитися.
Мову можна вчити по-різному. Це можуть бути індивідуальні заняття чи групові, заняття з двома учнями водночас, на вибір. Кожному підходить щось своє. Заняття для двох учнів дуже вигідне фінансово для батьків, а також між дітьми виникає якась певна конкуренція, яка часто спонукає їх вчитися краще. Також непогано можна вчити й удосконалювати свої мовні навички під час літніх таборів, які ми часто організовуємо для своїх учнів. На табори ми запрошуємо носіїв мови. Це ми робимо для того, аби учні могли повністю зануритися у мовне середовище. Наші табори – незвичайні. Ми робимо з дітьми те, чого не роблять інші – водимо їх у справжні походи. І майже весь час в таборі спілкуємося німецькою. Звісно, крім занять, є й розваги, бо літній табір – це все ж відпочинок.
На заняттях я застосовую різні методи та підходи. Тут все індивідуально. Є такі періоди на уроках, коли ми з учнями говоримо лише німецькою, але для дитини буває іноді складно. Також ми вивчаємо різні віршики, пісеньки, так деякі складні речі набагато легше запам`ятати та вивчити. До дорослих в мене теж є свої підходи. Але з дітьми навчатися простіше, адже в дорослого зазвичай серйозна мета стосовно вивчення, а часу – обмаль.
Мотивація
Для того, аби показати дітям нащо їм мова, варто хоча б раз звозити дитину закордон, показати, як живуть тамтешні люди. Нерідко батьки купують своїм дітям дорогі телефони, планшети чи нетбуки, а відвезти її закордон – відмовляються. Кажуть, що це дорого. Так само з нашими таборами: коли батьки чують ціну, то кажуть, що це дорого. Але відвідування нашого табору дасть дитині набагато більше знань, можливостей, навичок, ніж новий крутий телефон. Звісно, є й такі, які це розуміють. Завдяки безвізу, тепер ми зможемо з дітьми планувати спільні навчальні поїздки до Німеччини. Раніше було багато клопоту з отриманням віз, тому ми нікуди не їздили. Але тепер це можливо.
Вимоги до навчання
Часто батьки вимагають від своїх дітей чогось, що дитина наразі зробити не може, або навпаки, приводять дитину на додаткові заняття іноземною лише заради оцінки в школі, аби робити домашні завдання. Я цього не розумію, тому таким батькам відмовляю. Це перевага власної школи. Тобто я не обмежена методиками, учбовими планами і подібними речами. Я займаюся з дітьми різними методами, які, на мою думку, приносять користь у навчанні.
Батьки моїх учнів взагалі рідко включаються у наш навчальний процес. Вони розуміють, що якщо я даю дитині певне завдання, то я знаю, що вона на цей момент може його виконати. Бувають, звісно, дивні випадки. Інколи батьки можуть запитати: ой, а коли він/вона заговорить? В такому разі я пояснюю, що ми займаємося кілька разів на тиждень, а для швидшого ефекту – потрібно займатися більше. Також буває таке, що батьки недооцінюють своїх дітей. Тоді потрібно переконувати їх у зворотному.
Досягнення
Всі мої учні надзвичайно талановиті. Вони читають книги німецькою, співають пісні. Якось ми організували конкурс, де учні могли декламувати поезію німецьких поетів. Відео виступів я розмістила на своїй сторінці у Фейсбуці, а той учасник, який набрав більше лайків – переміг.
Один з моїх учнів, наприклад, здав іспит на знання мови в Києві і отримав сертифікат. Це доволі серйозне досягнення. Після цього він ще серйозніше та завзятіше почав ставитися до наших занять. А інша моя учениця, моя Перлинка (посміхається, – ред.), займається бальними танцями і часто їздить на різні змагання, зараз вона вже також підтвердила свої знання німецької сертифікатом. Так от, під час змагань, котрі проходили у Німеччині вона могла досить вільно комунікувати з тамтешніми людьми. Це свідчить про те, що наші заняття не проходять для неї марно.
Справа, що надихає
Я почала займатися німецькою з дітьми тоді, коли пішла у декретну відпустку. До того я викладала в університеті. Те, чим я займаюся зараз вважають менш престижною професією, ніж викладач університету. Однак мені це подобається, і я не хочу покидати цю роботу. Мені подобається співати дитячі пісеньки під час уроків і бачити, що те, що роблю – потрібне моїм учням.
Ольга Беца, Varosh
