Вітчизняні євроскептики дотепер люблять стверджувати, що Україна цікава Європі тільки як великий ринок збуту і сировинний придаток. Утім, статистика свідчить, що за останні 3 роки у структурі українського експорту до ЄС поступово зростає частка готової продукції з високою доданою вартістю. Мабуть, найяскравіше це демонструє харчова та переробна промисловість, і особливо – нішеві продукти. Наприклад, такі, як корм для домашніх тварин.
Навіть на Закарпатті мало хто знає, що один із двох найбільших українських виробників кормів для кішок та собак працює у нашій області. ТОВ “Харчові технології Закарпаття” налагодило повний цикл виробництва у селі Великі Ком’яти, що у Виноградівському районі, за кілька років стало одним з лідерів українського ринку сухих кормів (в економ-сегменті) і вже експортує продукцію під торговими марками “Пан Пес” і “Пан Кот” у декілька країн світу. Найближчим часом стартує запуск нових видів продукції: сухих кормів преміум-класу та вологих кормів. Компанія також виводить на ринок 15 нових видів корму під ТМ “Carpathian Pet Food”. І вже сама назва торгової марки говорить про те, що експорт для виробника буде у пріоритеті.
З маленького села – на полиці великих супермаркетів
Історія виробництва товариством “Харчові технології Закарпаття” сухих кормів для домашніх тварин розпочалася в 2003 році в Автономній Республіці Крим. Тоді було створено торгові марки “Пан Пес” і “Пан Кот”.
У 2006 році засновник компанії Андрій Хрипта вирішив перенести бізнес у рідне село Великі Ком’яти, що на Виноградівщині. Викупив будівлю консервного заводу, який простоював багато років, і почав створювати нове виробництво, закуповувати потужніше обладнання і запрошувати до співпраці іноземних фахівців. З 2009 року підприємство почало шукати закордонних партнерів (до того часу працювали виключно на внутрішній ринок).
Першою країною, в яку ТОВ “Харчові технології Закарпаття” здійснила експортну поставку, була Білорусь. Потім почали також постачати продукцію в Молдову, далі – в Угорщину і Румунію. Нині компанія на завершальній стадії переговорів із замовниками з декількох країн Європи. А нещодавно підписала контракт з ізраїльською фірмою, яка виведе закарпатські корми на тамтешній ринок, а також реекспортуватиме їх в Узбекистан (оскільки з часу початку українсько-російської війни проблематично забезпечити транзит продукції через Росію в азійські держави колишнього СРСР).
Сьогодні ТОВ “Харчові технології Закарпаття” є другим за обсягом виробником сухих кормів в Україні. Підприємство має всю необхідну вітчизняну сертифікацію, а також міжнародні сертифікати ISO 22000 та HACCP.
– До нинішнього рівня якості й виробництва ми прийшли тільки недавно. Насправді, не все складалося так просто, як очікували на початку, – визнає директор компанії Андрій Хрипта. – Здавалося, сучасне обладнання встановили, навчання провели – тільки працюй. Однак уже з випуском першої партії кормів почалися проблеми. Довелося підлаштовувати обладнання “під себе”, дозамовляти потрібне оснащення, розраховане на специфіку потреб українського ринку та місцевої сировини. Перший час постійно виявляли та вирішували супутні проблеми, власними силами “дошліфовували” лінію виробництва, нарощували потрібний об’єм продукції на виході, вирішували організаційні питання, пов’язані зі зміною ритму роботи та розширенням штату.
Керівник заводу у Великих Ком’ятах каже, що конкуренція на європейському ринку петфудів дуже жорстка, і вийти на ці ринки складно. Але, з іншого боку, вимоги в ЄС цілком прозорі, без “підводних течій”. Якщо виробник дотримується встановлених стандартів, то може повноцінно просувати свою продукцію. Наразі ТОВ “Харчові технології Закарпаття” експортує близько 10 % від загального обсягу виробленої продукції, однак з кожним роком доля європейського ринку в структурі експорту компанії зростає.
– Угода про асоціацію з ЄС і зона вільної торгівлі – дуже позитивний момент для нас, як українського виробника. Зараз нам набагато простіше спілкуватися з європейськими замовниками, маємо певну перевагу, – каже Андрій Іванович. – Раніше на наш товар діяли досить високі мита, зараз ставки мита зменшені і ми можемо запропонувати іноземним партнерам якісну продукцію за нижчу ціну. Ефект уже спостерігаємо, адже нами цікавиться все більше і більше компаній з ЄС. Безумовно, для європейських бізнесменів більш прийнятна ціна при високій якості – це вагомий аргумент при виборі постачальника продукції.
Наразі на заводі у Великих Ком’ятах запускається лінійка преміум-кормів (асортимент – 15 видів сухих харчів для кішок та собак). Через місяць продукція під торговою маркою “Carpathian Pet Food” уже з’являтиметься на полицях зоомагазинів. Також завершується монтаж лінії з виробництва вологих кормів – паучів. Це новий етап у розвитку компанії, старт якого запланований на червень.
В ЄС контроль кормів для тварин дуже жорсткий
У товаристві “Харчові технології Закарпаття” визнають: європейцям доволі важко звикнути до думки, що українська продукція – високої якості. Вони дуже обережні і навіть недовірливі, перевіряють продукт багато разів. Їх непросто переконати, що в Україні дотримуються всіх європейських стандартів якості і все, що написано на упаковці, справді міститься у кормі. Тож після етапу становлення виробництва, коли закарпатське підприємство навчилося виготовляти якісні і конкурентні за ціною корми, настав новий етап, на якому найважливіше – переконати європейців, що українській компанії можна довіряти. Тому останнім часом потенційні партнери (дистриб’юторські компанії, які зацікавленні у продажі закарпатських кормів на європейському ринку) приїжджають на підприємство моніторити виробництво.
– Вони приємно здивовані нашим підходом до справи, – каже Андрій Хрипта. – Адже у нас дуже суворий контроль як за якістю вхідної сировини, так і за зберіганням її у морозильних камерах. Автоматизована система контролю пильнує, щоб витримувались режими: температурні, тискові та часові в процесі виробництва. Партнери з країн ЄС здивовано констатують, що мало підприємств в Європі, де застосовується такий сучасний підхід.
Бізнесмен наголошує: в Україні розвинута харчова промисловість, яка розрахована на виробництво продуктів для людей, а тих, хто виробляє корм для домашніх тварин, не так багато. Тому останніх контролюють значно жорсткіше.
Процес контролю якості на заводі у Великих Ком’ятах – кількарівневий. Спочатку виробник перевіряє якість сировини, яку закуповує по всій Україні – це і м’ясні та рибні субпродукти, і злакові культури (на підприємстві наголошують, що сою та інші замінники й наповнювачі не використовують принципово), і навіть лікарські рослини, які забезпечують потрібну кількість натуральних антиоксидантів, вітамінів та мінералів, що формують повноцінний раціон для кішок та собак.
– У нас є власна лабораторія, де проводимо перший аналіз взірців сировини, які нам відправляють потенційні постачальники. Якщо якість влаштовує, тоді замовляємо партію. Коли приїжджає сировина, проводимо повторний аналіз, а тим часом транспорт з вантажем чекає на майданчику за межами заводу. Він заїжджає на територію підприємства тільки тоді, коли лабораторія повторно підтверджує відповідність, – розповідає технолог Михайло Клантюк. – А зараз застосовуємо новий підхід за контролем вхідної сировини: будемо відвідувати буквально кожного нашого постачальника, щоб перевірити забій тварин, а також те, в яких умовах зберігається сировина. Бо в Європі це правило: відстежувати якість продукції не тільки на заводі, а починаючи з першої ланки – з виробника інгредієнтів. Далі знову буде перевірка сировини в нашій лабораторії, і лише тоді зможемо її використовувати в роботі.
Окрім того, постійно здійснюється ветеринарний огляд кормів. Кожна партія перевіряється в районній та обласній лабораторії, а також у Львові, в Державному науково-дослідному контрольному інституті ветпрепаратів та кормових добавок. Періодично взірці відправляються також на лабораторні дослідження в Бельгію, Францію та Ізраїль.
Тренди ринку: їжа без злаків та гіпоалергенні корми
– Зараз на європейському ринку надзвичайним попитом користується продукція, виготовлена без використання злаків. Якщо в кормах сегментів “економ” та середнього рівня використовуються злакові культури, то в кормах преміум- та суперпреміум-сегментів їх вміст зведений до мінімуму або відсутній взагалі. Це те, до чого ми рухаємося, і сподіваємося, що через деякий час також запустимо виробництво цього сегменту. Для продукту без злаків будуть виділені окремі виробничі лінійки. Власне, як і для гіпоалергенних кормів, що останнім часом дуже трендові на європейському ринку петфудів. Щоб вигравати конкуренцію в Європі, треба бути дуже гнучкими і оперативно задовольняти потреби ринку, – каже головний менеджер відділу збуту ТОВ “Харчові технології Закарпаття” Наталія Ліхтей.
Цікаво, що при виробництві гіпоалергенних кормів використовується особливе м’ясо – лише кролика, вівці і качки. Однак, виявляється, що не всі необхідні інгредієнти можна купити в Україні. Скажімо, ягнятину для сухих кормів (а це зневоднене і подрібнене м’ясо) доведеться імпортувати з протилежного кінця світу.
– В Україні є господарства, що вирощують і кролів, і овець, і качок, але немає настільки великих обсягів. Тому для вологих кормів ми закуповуватимемо тушки овець і кроликів в Україні, але для сухих доводиться імпортувати цю сировину аж із Нової Зеландії, – відзначає пані Наталія.
Рецепти від європейських шеф-кухарів і “гаряча ветеринарна лінія”
Вся історія становлення виробництва у Великих Ком’ятах нерозривно пов’язана зі спеціалістами з Європи. Виготовлення дійсно якісної продукції вимагає, крім власного шляху проб та помилок, залучення досвідчених спеціалістів із необхідним багажем знань, яких в Україні та на пострадянському просторі не вистачало. Тому почали залучати високопрофесійних технологів за кордоном. І там же купувати обладнання: усі лінії, отримані від виробників найсучасніших технологій, мають німецьке, голландське, французьке, шведське та японське походження.
– Ми почали курс на повну автоматизацію процесу, – розповідає директор підприємства. – У технологіях виробництва корму будь-яке відхилення від норм може позначатися на якості. Тому намагаємося мінімізувати людський фактор. В ідеалі роль працівника має звестися до того, щоб натиснути кнопку. А вже завод сам готує сировину до переробки, проводить дозування сумішей, з точністю до секунди і градуса температурного режиму проводить змішування, сушіння й гранулювання виробів, які з аптечною точністю фасує в пакети.
Запуск кожної нової лінії виробництва супроводжують європейські фахівці. Вони залучені не тільки до монтажу і налаштування обладнання (скажімо, лінію для вологих кормів зараз монтують німецькі, французькі та нідерландські спеціалісти), а й до творчої частини роботи – створення нових делікатесів для тварин. Так, рецептуру консервованих вологих кормів розробляють фахівці з Франції, Словенії і Угорщини. Ці технологи – гуру своєї справи, авторитети, що мають великий досвід створення різних видів корму.
Цікаво також, що одним із штатних працівників ТОВ “Харчові технології Закарпаття” є ветеринар, який консультує покупців з будь-яких запитань. Іншими словами – на підприємстві відкрита така собі “гаряча ветеринарна лінія”.
– Якщо виникають запитання від господарів собак чи кішок, то наш ветеринар надає консультацію, з’ясовує, що могло стати причиною хвилювання. З досвіду можна сказати, що найчастіше господарі або перегодовують тварин, або неправильно переходять з корму інших виробників, на наш. Але загалом ми тішимося з того, що майже не маємо невдоволених покупців і негативних відгуків, – каже Наталія Ліхтей.
Розширення асортименту із запуском нових ліній виробництва – необхідність для активного просування продукції компанії в різних сегментах європейського ринку. Адже ТОВ “Харчові технології Закарпаття” планує у 2020 році взяти участь у виставці Interzoo – найбільшій у світі торговій виставці по догляду за домашніми тваринами. Вона проводиться раз на 2 роки у Нюрнбергу (Німеччина) та збирає кращі компанії, що працюють у пет-індустрії. Участь у таких виставках – ефективний спосіб заявити про себе, продемонструвати переваги своєї продукції і знайти надійних партнерів. Іншими словами – успішно закріпитися на ринках країн Європейського Союзу.
Ярослав Світлик, “Про Захід”
Матеріал підготовлено у рамках проекту “Просування реформ у регіони”
Ця публікація (стаття, аналітичний звіт, тощо) була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю “ПП Закарпатського інформаційного центру” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
