Протягом століть деревина була основним будівельним матеріалом на Закарпатті, в багатьох країнах Європи й Азії. Якщо подивитися на старі будинки в наших селах, то всі до єдиного вони зроблені з дерева. Хоча вже у ХХ столітті в моду ввійшли інші матеріали – цегла, скло, різні види бетонів. Але сьогодні, коли бурхливий розвиток малоповерхової забудови змушує шукати ефективніші, економічніші, 
екологічніші технології, все більшим попитом користується деревина. Можна навіть сказати, що це новий-старий тренд людей нової формації.
Споруди-конструктори – нині в тренді
Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга стверджує, що дерев’яне житлове будівництво є одним із перспективних напрямів розвитку лісопромислового комплексу. І до тих пір, поки попит на деревину в нашому краї залишатиметься стабільно високим, деревообробній та будівельній галузям є куди розвиватися.
«Зведення помешкань із дерева останнім часом стало дуже популярним. Людина повертається до витоків, адже наші прадіди віддавали перевагу хатам із дерева, гідно оцінивши їхні переваги. У давнину люди використовували для будівництва звичайні колоди, і дуже багато часу йшло на те, щоб підігнати одну до іншої. Зараз усе набагато простіше: потрібно знайти відповідного виробника, замовити реалізацію обраного проекту, і через певний час сучасний будинок із дерева «під ключ» готовий. Хоча багато хто все ж таки надає перевагу цеглі. Але численні прихильники дерев’яних споруд виходять із міркувань довговічності, надійності, екологічності, доступності такого житла. З тих пір, як забудовники зацікавилися дерев’яним житловим будівництвом як технологією для масової забудови, до цих переваг додалися й економічні фактори: невисокі транспортні витрати, легкість обробки та утилізації, різноманітність архітектурних рішень, а при використанні сучасних швидкомонтованих технологій – істотна економія часу. Адже дерев’яний будинок складається за принципом конструктора «лего». Так само з меблями. Кажуть, що лісівники рубають ліс, але при цьому ніхто не бажає придбати собі стільці та стіл із пластику. Певен, що люди, які обирають зелені домівки, зібрані в Україні – це мудрі господарі», – відзначає Валерій Мурга.
У свою чергу підприємець Іван Палінкаш, який займається переробкою деревини в Тересві Тячівського району майже 20 років, каже, що його виробництво охоплює цикл від обробки сировини до власне дерев’яних будинків із оциліндрованого або клеєного бруса «під ключ». Загалом на підприємстві виготовляють понад 150 видів різної продукції. Підприємець розповідає, що дерево – живий матеріал, і при роботі з ним треба враховувати багато нюансів.
– Виготовляємо будинки зі смереки. Хати з клеєного бруса з’являються надзвичайно швидко. Поясню детальніше. Виробництво бруса займає від тижня до двох-трьох. Спочатку колоди працівники розпилюють на дошки, які називають ламелями. Їх сушать, а потім обробляють у такій послідовності: сортують, просочують антисептичними засобами, стругають, склеюють спеціальним клеєм близько п’яти дощок і кладуть під прес. Після цього проводиться фінішна стружка отриманої заготовки. З неї на спеціальному верстаті вирізається профіль, який і використовується як будівельний матеріал для будинку з клеєного бруса. Дерев’яні хати можуть бути різної площі та поверховості, а легкість обробки цієї сировини дозволяє створити велику кількість декоративних елементів при зовнішній чи внутришній обробці. Це перший етап. Другий – складання. І вже через недовгий проміжок часу будинок буде готовий – з вікнами та дверима «під ключ».
Клеєний брус – матеріал екологічний
Чим же так приваблює будинок із клеєного бруса?
Завдяки попередній обробці цей матеріал, з одного боку, зберігає всі позитивні властивості, притаманні дереву, а з іншого – має ще й явні переваги. Зокрема так само, як і цілісний масив дерева, клеєний брус «дихає». Тобто забезпечує природну вентиляцію в приміщенні й підтримує оптимальну вологість, запобігаючи появі вогкості в будинку. З точки зору теплоізоляції клеєний брус перевершує навіть традиційні матеріали з дерева. При експлуатації будинку в брусі, на відміну від колоди, не утворюються глибокі тріщини, й уся його товщина є робочою. Більш того, додатковими теплоізоляторами служать і самі прошарки клею, а шипове з’єднання бруса між собою створює кілька контурів ущільнення, не дозволяючи холодному повітрю проникати в приміщення, а теплому – його залишати.
Висока стійкість до вогню – гарантована
Як показали експерименти, підпалити клеєний брус практично неможливо. Завдяки технології виробництва, клеєна деревина в кілька разів стійкіша до вогню, ніж бетон і метал. Про що свідчать випробування, які недавно були проведені компанією «GOOD WOOD». У той же час цільна колода, наприклад, починає горіти вже при впливі на неї вогнем, температура якого становить 150 – 160 градусів.
Конструкції з клеєного бруса на 50 – 70% міцніші, ніж із масиву дерева й навіть залізобетону. Будинок із бруса – як лего, бо складається з частинок, які можна розібрати й скласти знову. Ми не використовуємо цвяхи, тільки гвинтики й шайби. Ви можете перенести цей будинок куди хочете – це не проблема.
Але не все так райдужно. Є в цій галузі й недоліки. Головний із них – поки що відносна дорожнеча. Екологічно чистий будинок вартує від 75 до 100 тисяч доларів. Другий – відсутність держпідтримки: для того, щоб у підприємства з’явилося бажання вкладати гроші в дороге устаткування, постійну його модернізацію, потрібні програми кредитування під низький відсоток для населення, які зроблять дерев’яне житло затребуваним. За словами Івана Палінкаша, є проблеми й із сировиною.
Деревини не вистачає, а нові санітарні правила тільки посилюють її нестачу. Таким чином, галузь дерев’яного будівництва має нині істотні можливості для зростання, але в той же час відчуває серйозний тиск стримуючих факторів. Сценарії подальшого розвитку можуть бути різними. У гіршому випадку сегмент залишиться на нинішніх позиціях, розвиваючись «стихійно», без істотного зростання попиту й пропозиції. Але ж будемо оптимістами й сподіватимемося на істотний прогрес у галузі.
