За церковним календарем 10 лютого вшановують преподобного Єфрема Сиріна, преподобного Єфрема Печерського – єпископа Переяславського, преподобного Палладія пустельника, преподобного Ісаака Сиріна – єпископа Ніневійського, Суморинську-Тотемськуікону Божої Матері.
У народі 10 лютого, у Юхимів день, підмічали: якщо вітряно, то неодмінно все літо буде дощове.
У народі кажуть, що найвірнішою людині у будь-яких випадках залишається лише тінь, однак навіть вона покидає її, якщо над головою збираються хмари.
Іменинниками 10 лютого є:
Феодосій, Юхим, Георгій, Єфрем, Ісак, Володимир.
10 лютого народились:
1773 – Василь Каразін – український учений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету, першого у Східній Україні, автор численних відкриттів у галузі органічної та неорганічної хімії.
1907 – Василь Ремесло – український вчений-агроном, селекціонер. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці («Миронівська-808» давала в сім разів більший урожай, ніж інші сорти), видав понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій.
1928 – Георгій Малаков – український графік (серії «Київ. 1941–1945», «Київ у грізний час», «Завойовники морів» та ін.).
1929 – Роберт Клявін (Візиренко) – український артист балету, балетмейстер, педагог. Партії: Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського). Ролі у фільмах «Лілея», «Летючий корабель», «Будні карного розшуку» та ін.
Події 10 лютого:
1810 – відбулося урочисте відкриття Одеської опери.
Чи знаєте ви, що:
- Площа сонячної поверхні розміром, як поштова марка, світить з такою ж яскравістю, як півтора мільйона свічок.
- У хмарах міжзіркового газу в центрі нашої Галактики, вчені виявили цукор.
- Якщо подивитися на Землю з Космосу, то виявиться, що третина суші не знає слідів людської діяльності.
- Над Землею щосекунди з’являється близько 70 блискавок.
- Найчастіше блискавки влучають у дуба, тополю і сосну, найрідше – у бук.
Цікаво про вербу:
Вербу наші пращури вважали прадеревом життя, символом космосу, родючої сили, пробудження природи, вдови та батьківщини. У народі кажуть: «Там, де живе верба, буде жити й ріка». Саме тому, криниці копали здебільшого під вербою. Вербові гілки освячуються напередодні Великодня у Вербну неділю. Галузками колись били один одного, щоб бути здоровими і приказували: «Не я б’ю, верба б’є; за тиждень Великдень». Це вважалось також своєрідним вигнанням «нечистої сили» з тіла людини. А ще існувало побажання: «Будь здоровий, як верба».
Підготувала Аліна Астахова, «Рідна країна»
