За церковним календарем 3 лютого вшановують преподобного Максима сповідника, мученика Неофіта, мучениць Євгенію, Кандиду, Валеріану й Акілу, преподобних Максима Грека, мучениць Агнію, Анастасію та ікони Божої Матері Ватопедську і Ктиторську «Відрада» або «Утішання».
У дохристиянські часи з 3 лютого і протягом тижня вшановували одного з найвпливовіших для давніх українців Бога – Велеса (Волоса), покровителя свійських тварин. Протягом Велесового тижня наші предки влаштовували різноманітні обряди, які мали забезпечити плодючість тварин і позбавити їх від всіляких хвороб. Також Велеса називали богом достатку та торгівлі. У Києві його капище знаходилося на Подолі, де жило найбільше Велесових прихожан – ремісників і торговців. І хоча після хрещення Русі його статую Володимир Великий втопив у Почайні, а церква побудована на місці капища згоріла ще у 17 сторіччі, проте пам’ять про нього залишається й дотепер. Вулиця на Подолі, де знаходилося капище Волоса, називається Волоська.
У народі ж на Максима говорили: «Ясна зоря – на мороз, мороз наростає, зате день прибуває».
Народні прикмети:
У давнину була така приказка: «Якщо місяць засковзив, у хмару білий ріг встромив – буде добре жито і борошно в сито», – молодий місяць у хмарах вказував на хороший врожай. А ось ясне небо передбачало недорід.
Яскраво-червоний захід 3 лютого вказував на морозний ясний завтрашній день; а ясна погода – на ранню весну. Якщо вдень сонце світить яскраво, то влітку на фруктових деревах плоди червиві будуть, а якщо воно за хмари ховається, плоди будуть чисті та великі.
Іменинниками 3 лютого є:
Анастасій, Валеріан, Максим, Євген, Агнія.
3 лютого народились:
1864 – Володимир Самійленко – український письменник, перекладач. Автор збірок ліричних, патріотичних і сатиричних віршів «З поезій В. Самійленка», «Україні»; перекладав твори Гомера, Д. Байрона, А. Данте, П. Бомарше, П. Беранже, А. Франса.
«Ми раді за прогрес, і то зо всіх країн Ми на вистави йдем з культурністю своєю. Коли ж той буде час, що більше, ніж машин, Ми виставим людей з високою душею?» (Володимир Самійленко)
1883 – Євген Рудницький – український мовознавець, етнограф, співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Разом із С. Василевським та І. Кириченком уклав «Російсько-український словник» (1937).
1918 – Любов Забашта – українська поетеса, прозаїк, драматург. Творчий доробок нараховує кілька поетичних збірок («Калиновий кетяг», «Квіт папороті», «Берег надії», «Київська гора»), книжок прози («Там, за рікою, – молодість», художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства»), п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями.
«Криниця мого дитинства, ти дзвониш відерцем рано, Кринице моїх світанків і перших дівочих мрій. Ти кличеш мене додому, ти пахнеш мені катраном, Моя дзвонкова кринице, дивися ж – не обмілій. Вертайте до неї знову крізь роки і сиві далі, Несіть їй свою тривогу і сонце своїх надій. Несіть їй синівну радість і вічні свої печалі, Моя дзвонкова кринице, дивися ж – не обмілій». (Любов Забашта)
1953 – Микола Будник – бандурист, майстер народних музичних інструментів, художник, поет. Автор підручника з виготовлення старосвітської бандури.
Події 3 лютого в Україні:
1994 – Верховна Рада України ратифікувала у повному обсязі Договір про скорочення і обмеження стратегічної і наступальної зброї (СНЗ-1).
Чи знаєте ви, що:
Експериментальні дослідження показали, що деякі види дерев «підзаряджають» людський організм своєю біологічною енергією, інші ж, навпаки, «висмоктують» її.
Найбільш «живильними» деревами для більшості людей є дуб та каштан. «Висмоктують» енергію, за переказами наших дідусів та бабусь, тополя і осика, що було перевірено експериментом, проведеним 1983 року в Києві.
Ці властивості, на думку дослідників, однаково корисні людям. Коли людина має хронічну хворобу або просто перевтомлена, дерева «підживлюють» її ослаблений організм своєю біологічною енергією. І, навпаки, в разі перенапруги організму від гострого захворювання «висмоктують» хворобу, посиливши захисні функції.
