Для закарпатців таке хобі молодої ужгородки може здатися дивним і небезпечним, однак цей спосіб мандрів з кожним роком стає дедалі популярнішим.
Свій перший автостоп Дана здійснила весною 2016-го року. Дебютний маршрут проклала з Чернігова до Києва.
«Все через те, що важко там з транспортним сполученням, а потрібно було дібратися вчасно», – пояснює дівчина.
Дана Гіді закінчила третій курс. Навчається на бухгалтера в Ужгородському торговельно-економічному інституті КНТЕУ. Дівчина має велике коло захоплень, займається волонтерством, грає в театрі, трішки грає в шахи, намагається брати участь у різних активностях, цікавиться фотографіями, але найбільше її захоплення – це подорожі автостопом.
За рік побувала у 19 містах України
Минуло трохи більше року, але в Дани Гіді на карті України уже стоїть багато позначок. Об’їздила майже всю західну частину країни, окрім Луцька. Побувала в Слов’янську, Краматорську, Чернігові, Черкасах, Києві, Сумах, Полтаві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Житомирі, Маріуполі та в Рівному. І це тільки за рік.
«У Харків в останній раз їздила волонтерити на «Вертеп-фест 2017». На дорогу нічого не витратила, проживала в однієї знайомої, їжу взяла із собою», – коментує дівчина
За весь час поїздки витратила не більше 20 грн на транспорт, і не більше 20 грн на їжу».
Найдовший маршрут для Дани сягав через шість міст України. Спочатку поїхала в Черкаси на «Гайда Фест», звідти попрямувала в Маріуполь, ну а потім – у Слов’янськ. Згодом поїхала у Київ, Львів та Чернівці. Подорожує або одна, або з друзями. Останнє – найчастіше. Бувало таке, що починала подорож сама, але в дорозі знайомилася з іншими автостоперами і продовжували мандрівку спільно.
«Одного разу мені вдалося долучити до подорожі автостопом мою однокурсницю. Ми об’їздили Івано-Франківськ, Вінницю та Житомир. У подорожах завжди потрібно бути готовим до чогось надзвичайного, але згодом все курйозне під час мандрівки сприймаєш за норму, – розповідає Дана. – Якось ми їхали з подругою два рази з Харкова до Києва, і так вийшло, що під час першої і другої поїздки зупинилася нам на трасі одна і та ж людина. А між цими подорожами різниця була у 5 місяців! Я дуже здивувалася. Але з цією людиною було цікаво їхати. Водій, виявилося, живе у столиці, а з Києва у Харків перевозить лічильники. Його подруга також займається цим бізнесом».
У практиці Дани Гіді тільки тричі було таке, що водії просили за проїзд гроші. У всіх інших випадках, шофер розумів: якщо людина одягнена як турист і в неї рюкзак на плечах, то явно це автостопер. Вони із задоволенням можуть підвести мандрівників безкоштовно.
«Інколи були й такі випадки, що й самі шофери давали гроші. Перші рази я відмовлялася брати допомогу, але вони сильно наполягали, потім я зрозуміла, що краще дати людні можливість допомогти іншій людині. Звісно, якщо вона хоче це зробити», – пояснює наша автостоперка.
Як автостопери знаходять житло?
У популярних соціальних мережах є група «Студкауч». Мандрівники пишуть туди пост про те, хто вони, куди їдуть і чи може їм хтось надати на день-два житло. Якщо в автостопера за плечами багато подорожей, то відшукати прихисток легше, адже вже є сформоване коло знайомих, які і допомагають знайти нічліг.
Поради для початківців
Ніколи не потрібно боятися. Якщо ти хвилюєшся, то треба їхати не самому, а взяти з собою людину, яка вже їздила хоч один раз і розуміє, що таке подорож автостопом.
Коли тобі хтось зупиняється, потрібно як мінімум оцінити стан водія та запам’ятати номер машини. Якщо так сталося, що компанія виглядає підозрілою, треба тонко натякнути, щоб вам зупинилися десь біля заправки і якщо щось не влаштовує, спокійно вийти й попрощатися.
У парі з подругою вона зазвичай не розмовляє, спілкуюся з водіями тільки я. Коли приїжджаємо в місто – подруга переймає цю роль на себе, а я від спілкування відпочиваю.
Частина автостоперів дотримується думки, що потрібно брати з собою таблички з надписом куди ти їдеш. Частині це допомагає, але студентка Дана ніколи їх із собою не носить.
«Коли стопиш, то потрібно витягати руку і не просто стояти в такому положенні, а іноді і помахати нею вверх-вниз, аби люди не сприймали тебе за дерево. Таким чином показуєте, що енергійні і маєте бажання та можливість говорити з водіями. Звісно, не всі шофери люблять у дорозі розмовляти. Тому, якщо помічаєте мовчазних, то варто і самому помовчати. Ну, а якщо автостопер некомунікабельна людна – прийдеться брати в дорогу друзів, що люблять розмовляти, – коментує студентка Дана. – Завжди пам’ятайте про безпеку, наперед ознайомлюйтеся з трасами міста. В Одесу з Ужгорода краще поїхати дорогою «Київ-Чом» до Києва, аніж їхати через Львів, Тернопіль, Хмельницький і Вінницю. Там важкі траси. Потрібно перед поїздкою ознайомитися зі специфікою доріг.
Найближчим часом Дана Гіді разом зі своєю подругою планує поїхати через Білорусь до Санкт-Петербурга, і звідти повернутися Балтійськими країнами – Естонією, Литвою та Латвією. Охоплять, можливо, і Європу. На подорож у кишені є 35 євро. Дівчина вважає, цього більше, ніж достатньо. Такий досвід мандрів за кордон у Дани Гіді буде непершим.
Яна ТЕГЗА
