Та деякі імена уродженців міста, які досягли чималих успіхів у різних галузях і здобули світове визнання, невідомі на малій батьківщині.Одним із таких є 87-річний Джоел Лебовіц – відомий американський математик і фізик, професор, директор Центру математичних досліджень університету Ратгерс (США).
Джоель Лебовіц народився у Тячеві (на той час – Чехословаччина) 10 травня 1930 року у єврейській родині. Спогадами про дитинство у Тячеві науковець поділився у книзі «A life in statistical mechanics» («Життя у статичній механіці»). Ось що він пише: «Я народився у Тячеві, маленькому місті в Карпатах, яке було на той час частиною Чехословаччини, на кордоні з Румунією, в сотні кілометрів від Польщі. Моя мати була родом із Тячева, а батько – з Хуста. Це було в 1930 році, коли населення міста складало близько 10 тисяч мешканців. Маленьке містечко, але досить розвинуте і, на відміну від сусідніх сіл, електрифіковане. Тут мешкало переважно угорське населення – 50 відсотків, 30% – євреїв та 20% – русинів. Хоча Тячів був частиною Чехословаччини, в цілому місті було лише десяток-два чехів: начальник поліції та кілька чиновників… Будучи дітьми, ми спускались звивистою стежкою до річки і дивились через ріку на Румунію. А ще ходили на інший берег купувати халву».
Під час ІІ світової війни Лебовіц був депортований з сім’єю до концентраційного табору в Освенцимі. Його батьки та менша сестра не пережили ув’язнення. Джоель вижив та емігрував до США. Здобувши освіту, почав займатись дослідженнями у галузі фізики.
Науковець зробив значний внесок у розвиток статичної фізики. В 1975 році заснував «Журнал статичної фізики», один із найвпливовіших журналів у цій галузі в світі. Написав понад 600 наукових статей.
Крім цього, був одним із найактивніших борців за права вчених-дисидентів у СРСР. Особисто знав відомого радянського фізика Андрія Сахарова. У 2000-х роках виступав на захист прав людини відносно вчених у Росії, які за професійну діяльність зазнали переслідувань.
За вагомий внесок у науку був нагороджений багатьма відзнаками – медаллю Больцмана (1992), преміями Макса Планка (1993) та Анрі Пуанкаре (2000), медаллю Ніколсона за досягнення в гуманітарній сфері, Великою медаллю Французької академії наук та багатьма іншими. У 1989 році очолював Нью-Йоркську академію наук.
Зараз Джоел Лебовіц – член Національної академії наук у США та Американського математичного товариства.
