14 вересня в обласному музеї народної архітектури та побуту свій живописний доробок представив Павло Марінець.
Молодий митець лише торік завершив свій вишкіл у Закарпатській академії мистецтв (спеціальність “Живопис”) і вже дебютує авторською виставкою – об’ємною та розмаїтою. Серед майже півсотні творів домінують колоритні, “душевні” портрети близьких авторові людей, переважно в народному вбранні або за традиційними ремеслами. Як зауважив директор музею Василь Коцан, представляючи добірку, вся вона – пронизана духом рідної художникові Гуцульщини й, без сумніву, органічно та цікаво доповнює постійні експозиції Ужгородського скансену.
Ще одна помітна частина доробку Павла Марінця – іконопис, у якому художник працює близько п’яти років. Його авторству, зокрема, належать іконостасні роботи та розписи в храмах Закарпаття і Чехії.
Поряд із тим, представлені шукання автора в жанрі пейзажу, натюрморти й інсталяція – з живим едельвейсом. Як пояснив Павло, це – один із символів Рахівщини, оповитий багатьма легендами – про загадкову, тендітну, але недосяжну, й від того ще жаданішу квітку. “Хотілося відтворити в своїй презентації частинку гуцульської романтики, додати віри у щось хороше, надихнути”.
Сам Павло зізнався, що неабияк надихається автентикою рідного краю, а ще – живописом закарпатського класика Гаврила Глюка, і, вочевидь, поезією. Адже назву своїй першій персональній виставці “Життя іде…” художник дав саме під враженням від однойменного вірша Ліни Костенко – екзистенційного, напутнього, життєствердного.
Привітали молодого митця з гідним дебютом мистецтвознавець, викладач Закарпатської академії мистецтв Роман Пилип, голова молодіжного об’єднання при ЗОНСХУ Олексій Федор, голова Товариства словацьких митців Закарпаття Міхаел Пейтер, голова обласної організації Національної спілки дизайнерів України Михало Белень та ін.
Познайомитися з творчістю Павла Марінця охочі мають можливість до 1 жовтня.
