Погода, як справжня жінка – непередбачувана, вередлива й загадкова. Начальник Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук розповідає «НЗ», що атмосферні процеси – надто складна, але цікава наука.
Так, ми нарешті відчули, що надворі літо і глобальне потепління: спостерігаємо на термометрах 36 – 37 градусів вище нуля. А вже за триста кілометрів від нас – в Угорщині та Сербії – справжнісіньке пекло. Там ртутні стовпчики піднялися до позначки 40 – 42°. До речі, це в тіні. Взагалі, як каже Василь Манівчук, всі заміри температури проводяться тільки в тіні.
А чому тоді в Польщі нині залишається прохолодно? Всі ці процеси – динамічні. Наразі так відбувається, що спекотні маси повітря йдуть із Африки, а прохолодні – з Півночі. Польщі пощастило, бо низькі температури проходять по межі Карпат північніше від України. А ми «підсмажуємося». Але на Закарпатті в липні пройшли справжні тропічні зливи. Тут «чарівна паличка» була в руках контрастів, коли холодне й гаряче повітря зустрічаються в атмосфері, утворюються грозові явища.
– На жаль, фахівці занадто мало знають про атмосферу, – каже Василь Манівчук. – Адже вона, як і планета Земля, формувалася мільярди років. Трьохсотлітні спостереження за метеорологією в цілому світі – ніщо для історії. Ми не знаємо, які стихійні явища мали місце на території нашої області кілька століть тому. Так само не можемо знати, що погода «викине» нам через 10 – 50 – 100 років. Але атмосферні процеси стають дедалі різкіші.
Ну, а що стосується сьогодення – вже на ці вихідні, 6 – 7 серпня, очікуємо зниження температури. До нас підійде холодна повітряна маса з півночі. Вона зустрінеться з теплою, тому є ризики грозових явищ.
– 28 липня в Кривому Розі пройшов торнадо. Останні два роки спостерігають стихію і на Донбасі. Ніби Україна за кліматичними умовами не схожа на Сполучені Штати. Чим це пояснюється? – запитую в пана Василя.
– Рідкісне явище для України й навіть для цієї півкулі. Далеко не будемо йти: у 2007-му в Мукачеві був міні-смерч. У центрі міста тоді дерева були зрізані повітряним вихором. Тобто їх викручувало й виривало. І це робив вітер на висоті двох метрів. Такі вітри на території нашої області – аномальне явище. Чи це торнадо? Ну, торнадо вважається завихрення понад 100 метрів діаметром. На Закарпатті ж завихрення в 5 – 20 метрів. Але вони є.
Науковці світу шукають зв’язок між озоновими дірами та глобальним потеплінням. Не можна стверджувати стовідсотково, що воно – безповоротне, каже мій співрозмовник, як і те, що винна у ньому діяльність людини. У природі існує циклічність: добова, тижнева, місячна, річна. І така, яка повторюється через десятиліття. Наприклад, максимальні температури на Закарпатті були зафіксовані в 50-х роках минулого століття. Історичні максимуми для нашої області тоді були 38,6 градуса вище нуля. У 1980-х фіксували найхолодніший період. Наразі ми знаходимося по дорозі до максимальних температур.
– Закарпаття перебуває у вигідних погодних умовах. У нас було достатньо вологи впродовж весни й на початку літа. Це створює хороші умови, щоби пережити цю спеку. Натомість у Центральній Україні величезні проблеми з водністю. Там кількість опадів нижче норми на 30 – 40 відсотків. Південний Буг дуже страждає – 20 – 22 відсотків від норми. Наші річки мають 80 відсотків водності. Але льодоходи, які пройшли на Закарпатті в лютому, мали велику трансформуючу силу для русел річок. Підозрюємо, що могли відбутися зміни русла.
З іншого боку, через різке зниження запасів вологи у ґрунті й водності річок можливо, що до кінця серпня будемо мати 5 клас пожежонебезпеки. Це – оцінка ймовірної готовності екосистем до загорання. Хоча від самого сонця на нашій території пожеж не виникало. Але є такі чинники, як потрапляння блискавки в лоно природи. Та найчастіше – ненавмисні чи навмисні підпали. До прикладу, в 2013-му рівень пожежної небезпеки був вищий надзвичайного в чотири рази. За статистикою еменесників, тоді було багато пожеж. Нині – спокійно. Але через спеку все різко міняється. Тому пожежонебезпека вже сягає 4 рівня.
А от якою буде осінь – у Закарпатському обласному центрі з гідрометеорології прогнозів не дають. Чому? Бо складають їх на три – п’ять днів. Відсоток справджуваності на такий термін – до 95%. На п’ять днів – 91 – 93%. Крім того, прогнозувати погоду в горах – це все одно, що на морі. В горах вона дуже швидко змінюється. Буває так, що діапазон температур просто не порівняти з низинними. Тож людина завжди має бути готова до будь-якої погоди.
Маріанна ШУТКО, газета “Новни Закарпаття”
