Тобто давали оголошення, що мріють познайомитися. Чоловіки без шкідливих звичок шукали собі таких же ідеальних жінок. Не знаю, чи справді комусь із них поталанило. На щастя, я не маю такого життєвого досвіду. Можливо, одиниці знаходили один одного, і їхнє знайомство закінчувалося весіллям.
«Летальна зброя» – в інтернетіНині все по-іншому. Завдяки інтернету, спеціальним сайтам знайомств може зареєструватися будь-хто. Хтось справді шукає рідну душу. А є чимало таких, які вештаються тут заради розваги: секс, віртуал, просто або вбивають свій час. Люди знайомляться і в «Однокласниках», і у «Фейсбуці», й на інших соціальних ресурсах, які створені не для еротичних стосунків чи шлюбу. Життя таке, що не знаєш, де зустрінеш свою мрію. До речі, у «Фейсбуці» блукає чи не все населення Землі. У друзі до тебе просяться старі самотні американці, які служать в Пентагоні чи працюють «айтішниками». До моєї знайомої причепився якось один громадянин США. Пише їй, що шукає гарну, порядну українську дівчину. Мовляв, американки не до життя. Знайома відписала йому, що вона найгірша дівчина у світі: п’є, курить, гуляє, дітей не хоче.
– Старий чорт не вірить, – стібається знайома. – Зі спілкування з ним зрозуміла, що йому потрібна «пральна машина, газова плита, кухарка, прибиральниця та ще й повія в ліжку». Ледве позбулася його надокучань.
Слава Богу, наші дівчата розумні. Згодом виявилося, що той бравий америкос пересватав на сайті багатьох моїх «френдес». Заради одної готовий був навіть прилетіти в Україну – тут виникає логічне питання: або йому щось хибить, або в Америці «вимерли» всі жінки. Скоріше, перше припущення.
Самотні американці – це ще легка артилерія. Є «гради», і «летальна зброя». Я, звичайно, пишу метафорично, але реально слід бути обережною зі всякими заморськими нареченими чи шейхами з Саудівської Аравії. Я таких у друзі не приймаю. Історій про них наслухалася різних. Отже, одна цікава.
Моїй подрузі Юлії написав українською мовою якийсь чоловік, як там війна в Україні? Чи багато вже загинуло українських хлопців? Мовляв, він засуджує Путіна, затим – про важке життя, безробіття, малі зарплати, вирубані ліси, про Чорнобиль і …Гонгадзе. Дівчина ніколи першою не писала йому, але застрягла в листуванні.
Спілкувалися вони впродовж двох місяців, а потім чоловік надіслав Юлі запит на дружбу. Коли переглянула його сторінку – завмерла. Мешкає він у Саудівській Аравії. Навчався в Києві. На фото – маєтки, конюшні, породисті коні, і він, у національному вбранні. Згодом запропонував дівчині приїхати до нього в гості.
– Ви здуріли, чи що вам є? – обурилася Юля. – Поїхати до вас означає ніколи більше не повернутися додому.
Той не здавався: обіцяв купити віллу на березі Середземного моря. Ну, де вона захоче. Засипле її грішми. Дівчина вирішила припинити це непотрібне листування – видалила саудівського «принца» з друзів.
Та чоловік пішов ва-банк. Усе ще сподівався, що заманить Юлю захмарними замками. Вона отримала лист: «Пропоную вам контракт на два роки. Я такі угоди укладаю з багатьма голлівудськими акторками». Він перерахував імена кількох відомих кіноактрис. Серед яких і Кім Бейсінгер.
Юля розсміялася, і відписала: «Гадаєте, я вам вірю? Ви ще скажіть, що з вами спала Анджеліна Джолі».
Їхнє листування закінчилося тим, що дівчина його нецензурно облаяла. З його боку прозвучали погрози: «Я тебе з-під землі дістану!»
«Картина маслом»: я люблю тебе, а ти мене – ні!Слова з відомої російськомовної пісні. Але вони охарактеризують наступну, на жаль, драматичну історію кохання українки з молодим американцем.
Гарна шатенка модельної зовнішності Ліза, котра закінчила з червоним дипломом один із українських вишів, познайомилася в інтернеті з цікавим чоловіком. Його звати Майкл. Вона добре володіє англійською, тому між ними не було мовного бар’єру. Він написав, що хоче приїхати, і в Києві йому потрібно підібрати хороший готель. Дівчина забронювала номер у одному з елітних готелів. Навіть поїхала зустрічати в аеропорт. Бізнесові справи в нього були вдень, а ввечері водив Лізу в ресторани.
Майкл часто приїжджав у столицю. І Ліза завжди зустрічала його в аеропорту. Вони стали хорошими друзями. Одного разу американець зізнався їй у коханні.
Дівчина була на сьомому небі від щастя. Їй здавалося, що потрапила в казку. Наступні свої відрядження американець ночував у Лізи вдома – все йшло до весілля.
Він подарував коханій обручку з діамантом. Але шлюб чомусь відтягував. За цей час закохані об’їздили чи не всі столиці країн Європейського Союзу. Місяць Ліза жила з Майклом у Парижі. Там їй пообіцяв, що дуже скоро полетять в Америку.
На жаль, дівчина не уявляла, які жахіття чекають на неї в Сполучених Штатах. Майкл запропонував їй провести вікенд на яхті. Зібралася велика й весела компанія.
Навіть той факт, що там не було крім неї жодної жінки, не насторожив Лізу. Вікенд розтягнувся на цілих два тижні. Майкл кинув «кохану» на яхті, а сам утік.
Упродовж цих двох тижнів Лізу ґвалтували, вона була прикута ланцюгами до ліжка. Якби змогла вирватися, то кинулася б в океан.
Дівчині купили зворотний квиток на батьківщину. Попереду була важка й тривала психологічна реабілітація. Вона ще намагалася знайти того Майкла, але він «зник безвісти».
шлюбний «розвод»«Всі вони не хочуть одружуватися! Від американців – і до індусів! Це просто «розвод»! В основному – це пройдисвіти. Спочатку розмовляють із вами про погоду, розпитують про вас задля того, аби «прислати подарунок». Відмовляйтеся та ігноруйте одразу! Це свого роду «лохотрон». Лише витратите гроші за «кота в мішку».
А ще є інший варіант ошукування – громадянин Африки бере чуже фото і представляється американцем, який вас покохав. 2 – 3 місяці листується з вами, розповідає, який він успішний, от лише з жінками не щастить, вони всі меркантильні! Він ніби хоче їхати до вас, але на митниці не пускають. Обмінного пункту валюти тут нема, і він просить допомоги: переказати гроші на його рахунок, які обов’язково поверне. А потім все, кінець казки: щойно кошти надходять, як його сторінка анулюється!» – пише моя знайома Тетяна Гнетова. Направду, такі реалії життя. І, що цікаво, все йде по «накатаному» сценарію. Ця схема працює з нашими довірливими дівчатами, які мріють про розкішне життя в Америці. Щастить – одиницям.
Чоловік – не банкомат!Але все ж є історія з хепіендом. Наталі вже давно за тридцять. Вона незаміжня. Просто їй не щастить із чоловіками. А в селі, де вона жила, були лише ксьондз, п’яниці і старі діди.
Із Джоном познайомилася в інтернеті. Наталка справила на нього хороше враження: цікава, бідована, розумна. Вони так долистувалися, що американець приїхав до неї в гості та вирішив одружитися. Її мамі пообіцяв щомісяця висилати 200 доларів, аби якось витягти родину з бідноти. Наталка довго збирала документи. Все оплачував новоспечений американський наречений. Але в неї був ще молодший брат, про якого завжди дбала. Тож вирішила купити йому пральну машинку, позаяк сам прати не вміє, а мати вже старенька й немічна. Почала думати, де взяти такі гроші, а це – близько 600 доларів. Але Джон мав вислати їй гроші на документи, от Наталка й попросила на таку суму більше. Та майбутній чоловік написав їй листа, мовляв, Нетелі, я дізнався, що всі ці послуги коштують на 600 доларів менше. Дівчину це вразило, і вона сказала правду. Але якщо він такий скупий, хай залишить її в спокої.
Джон усе ж таки надіслав їй ці гроші. Та квиток на літак Наталці купив його друг, який перебував в Україні.
Життя в Америці виявилося не медом мащене. Майже всі свої обіцянки Джон забув одразу. Найперше ту, що обіцяв висилати щомісяця гроші Наталчиній мамі.
Відтак Наталка економила на всьому, аби відкласти ті двісті доларів матері. Їй було соромно перед найріднішою в світі людиною за обман із боку чоловіка.
Натомість Джон уже через місяць після одруження повернув свою матір із будинку престарілих. Єдине, що купив Наталі в перший місяць подружнього життя, так це авто. І не для розваги. А для того, аби дружина возила 90-річну свекруху щотижня в перукарню. Ну, ще і в супермаркет за продуктами. Натомість Наталка мусила показувати чоловіку всі чеки. Так він контролював витрати, бо просто не довіряв їй. Розказував, що його перша дружина росіянка лягала з ним у ліжко лише після того, як купував їй золоту прикрасу.
Не раз Наталка заплакала через скупість Джона. Рік прожила в Штатах і вирішила навідати рідних в Україні, щоб трохи відпочити. Так у чому їхала в Америку, в тому і повернулася. Джон не купив дружині жодної речі.
Одного разу лише сказала йому: «Дай мені грошей на одяг!», на що той відрубав: «Я тобі не банкомат».
…Якось Наталка вирішила пересадити квіти у вазонах. З роботи повернувся Джон і побачив, як вона порпається в землі.
– Нетелі, що ти робиш? У нас є спеціальні організації, люди, які пересаджують квіти. Я гроші їм за це плачу.
– Так заплати мені, – відказала.
Були й кумедні випадки. Вагітна Наталка захотіла кислої капусти. Поїхала на базар, купила капусту й заквасила. Через два тижні жінка прямо з банки їсть її ложкою, на що Джон почав шморгати носом.
– Нетелі, а що це так погано пахне? – не розуміє.
– Це наша національна страва, – каже та.
– Нетелі, а ти можеш це їсти, коли я на роботі?
Але жінка зціпила зуби й вирішила, що має бути фінансово незалежною. Вивчила англійську, закінчила коледж, нині працює помічником учителя, має зарплату.
Джон роками придивлявся до української дружини. Став добрішати, коли Нетелі народила йому дитину.
Правду кажуть: чоловік – це голова, а жінка – шия. Мудра жінка крутить головою чоловіка. Наталці можна заздрити, або ні. Та вона доклала чимало зусиль, аби заслужити любов і повагу свого американського багатого чоловіка. Нині він збудував триповерховий будинок у її рідному селі. Туди вони приїжджають із дитиною влітку. Не на Канари, не Мальдіви, а в рідну Україну. Все ж таки!
Маріанна ШУТКО, газета “Новини Закарпаття”
P. S. Дорогі дівчата і жінки, будьте дуже обережні. Не ведіться на гарну картинку й заманливі пропозиції в інтернеті. Бо щастить далеко не кожній.
