Учасниці акції підготували плакати з цитатами класиків української літератури 19-20 століття, які стосувалися жінок. «Фемінізм і права жінок не є чимось новим для нас, він є традиційним для України, прийнятним і природнім. Тому ми використовуємо знання , здобутки попередніх історичних періодів для того, щоб показати, що це не нове», – додала Оксана Покальчук. 8 березня подібні акції відбуватимуться по всій Україні, але з частини міст організатори вже отримують погрози.
Захід в Ужгороді охоронятиме поліція, яка обіцяє організувати посилений захист учасників. «Безпека громадян є важливою для нас, і є норми закону, яких ми зобов’язані дотримуватися. Поліція не дозволить порушувати будь-які права учасників мирних зібрань і слідкуватиме за порядком», – повідомив Юрій Марценишин, начальник Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві. До охорони залучено поліцейських, які формуються із складу найбільш підготованих працівників поліції і задіяні в охороні масових заходів. «Ми провели по подіях 2017-18 року ретельний аналіз, щоб не повторювати помилок та недопрацювань, – запевнив Ігор Щербанич, заступник начальника управління патрульної поліції. — Батальйон оперативного реагування слідкуватиме, щоб всі учасники заходу почували себе у безпеці». До речі, саме в патрульній поліції Закарпаття один з найбільших відсотків дівчат серед регіонів України.
Віталіна Коваль, була однією з організаторок акцій у 2017-18 року. Вона розповіла, з якою метою організовувалися минулорічні акції і чому треба зупинити хвилю провокацій на правозахисних акціях. «Для першої акції ми обрали тему домашнього насильства. Зібравши інформацію і статистику, ми побачили дуже високий рівень домашнього насильства над жінками. Ми вирішили виступити проти домашнього насильства і вийти із заявами про права та рівні можливості,- згадує Віталіна Коваль. — Унаслідок цього були атаковані ультранаціоналістичним угрупуванням і відчули що це є наступ на нашу свободу мирних зібрань. Через рік нас знову атакували ультраправі угрупуванням. Вважаю, що це неприпустимо, кожна організація має право донести свою позицію, і не бути побитою фізично. Іронія цього всього у тому, що ми говорили про насильство над жінками і отримували теє саме насильство».
Віталіна Коваль також розповіла, що напередодні в Ужгороді відбувся круглий стіл за участю жіночих організацій, які висловили солідарність та підтримку організаторам акції. Оксана Покальчук також додала, що у сфері протидії домашньому насильству є поступ: минулого року прийнято низку законів. Тому цього року організатори звернулися то історії українського фемінізму. «До речі, у боротьбі за Карпатську Україну брали участь феміністичні рухи»,- каже директорка Amnesty International Україна.
Деніел Белсон, директор Amnesty International США з адвокації зазначив, що невдовзі Україну відвідають високопосадовці США, які також вивчатимуть інформацію про дотримання в країні прав людини. Інформація про минулорічні провокації та насильство була сприйнята цивілізованим суспільством із застереженням. «Лінія між тією Україною, де права людини поважаються, і тією Україною, яка заражена нетолерантністю і насильством є тонкою», – прокоментував Деніел Белсон.
Оксана Покальчук додала, що окрім справи Віталіни в Ужгороді є подібна справа в Запоріжжі. «Практично доведена у суді до вироку, і там також відповідальність покладена на двох дівчат. Насправді, нападники, демонструючи ніби свою маскулінність, виставляють своїх жінок під вогонь. Чоловіків ми не бачимо у цьому процесі»,- каже Оксана Покальчук.
8 березня — це справді привід для святкування. Святкування досягнень жінок, їхньої сили, розуму, творчості та великої праці на користь свободи, толерантності, рівності, порозуміння та добробуту у суспільстві. Amnesty International – всесвітній рух, що об’єднує понад 7 мільйонів людей із більш ніж 150 країн і регіонів, які виступають за припинення грубих порушень прав людини. Amnesty International прагне забезпечити кожній людині можливість користуватися всіма правами, проголошеними у Загальній декларації прав людини та інших міжнародних правозахисних документах. amnesty.org.ua
Фото А. Семенюк