Приємна новина надійшла із київських пагорбів – народного артиста України Івана Поповича (на фото) призначили президентом Світового об’єднання українських митців. Великої честі він удостоєний за популяризацію української пісні. За часи творчої діяльності його неповторний голос слухали в Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії, США, Японії, Канаді… Всюди бурхливими оплесками його зустрічала наша діаспора.
Пане Іване! Що Вам дає таке високоповажне об’єднання?
– Найголовніше те, що свою команду формуватиму сам. Тішуся, що вже згодилися йти в СОУМ керівник ансамблю імені Павла Вірського Мирослав Вантух, ректор Академії естради Владислав Корнієнко, поет-пісняр Петро Мага, командир батальйону АТО «Чорна сотня» Тарас Мацяк, народна артистка Катерина Бужинська, відомий бас Віденської та Нью-Йоркської опери Анатолій Кочерга.
Тепер я працюю над призначенням представників у СОУМ в Україні та світі, де є наша згуртована діаспора. Робота вже на завершальному етапі. Із задоволенням дали згоду бути в цьому об’єднанні українці Португалії, Іспанії, Угорщини, Румунії, Чехії, Польщі, Австрії, Німеччини, Аргентини, Бразилії та Канади.
Найпершим нашим завданням є проведення концерту-з’їзду. Вже визначена й дата – березень 2019 року.
Свято української пісні проходитиме в Київському національному палаці спорту, який вміщує 12 тисяч глядачів.
А яка основна мета діяльності об’єднання?
– Найперше, це обмін делегаціями. По завершенні концерту-з’їзду у дводенний термін у Києві визначать, кого присилатимуть в Україну, а також, згідно з домовленостями, відправлятимуть наших митців у їхні країни. Звісно, для мене найбільш близьким є рідне Закарпаття, тому я вже веду переговори з творчими колективами, які небавом побувають за кордоном.
Свого часу Віталіна Кізляк із вашого рідного села стала володарем гран-прі першого міжнародного конкурсу «Іван Попович збирає таланти». Як склалася її подальша доля?
– Фортуна їй усміхнулася. Вона успішно закінчила Київську державну академію естради. Тепер навчається в аспірантурі. Водночас сталися зміни в її особистому житті. Дівчина вийшла заміж. Я теж був на її весіллі. Зараз вони з чоловіком живуть і працюють у Києві, створили сімейну концертно-розважальну організацію, яка успішно, на мій погляд, розвивається. Віталіна не лише талановита співачка, а ще й здібний організатор і ведуча.
Пане Іване! Останнім часом Ви «засвітилися» з молодим співаком Дзідзьо. Зокрема зняли кліп на пісню «До сонця близько». Як подружилися?
– Сталося все спонтанно. Мене запросив на творчий вечір наш земляк Петро Мага. Я погодився. Але він попросив написати музику на його поетичні рядки. Я довго чаклував над словом, але нічого не виходило. І вже перед самим концертом він мені зателефонував, поцікавився, як справи. Я відповів відверто: «Не пишеться», і додав, що приїду на творчий вечір, але заспіваю щось інше, на що той образився й кинув слухавку. З цим я і ліг спати. Але, коли вранці прокинувся, в моєму серці вже нуртувала мелодія.
Оранжування зробили разом із відомим українським композитором і музикантом Віктором Янцом, до речі, родом із Мукачева. Удвох і поїхали на творчий вечір Петра Маги, який проходив у палаці «Україна». Після закінчення концерту дружина Віктора Ірина запропонувала мені зняти кліп на Синевирському озері. В одному інтерв’ю вона сказала: «Спочатку ми хотіли, щоб група з інструментами була розміщена на вантажівці, яка їде гірським шляхом. А потім я запропонувала острівець посеред озера як додаткову локацію для зйомок. Згодом вона стала головною. Цей кліп ми робили дуже швидко, просто, щоб до записаного треку був відеоряд. Але публіка сприйняла роботу неочікувано добре. Напевно, збіглося все: і чудовий текст П. Маги, і хітова мелодія І. Поповича (як і його участь у кліпі), і круте оранжування з романтичними гітарними програшами, і розкішні зйомки з квадрокоптера Андрія Олага, і звісно, неймовірна краса озера Синевир та наших Карпат».
А щодо Дзідзьо?
– Він родом із Новояворівська Львівської області. Дуже талановитий співак. Свого часу закінчив КНУК. У 1999 році став лауреатом гран-прі фестивалю «Молода Галичина». Був солістом гурту «Михайло Хома і друзі», з яким виступали на весіллях та в розважальних програмах. У 2009-му з ініціативи Кузьми (Андрія Кузьменка), соліста гурту «Скрябін», у Новояворівську був заснований гурт «DZIDZIO», солістом якого став Михайло Хома (Дзідзьо). Отже, вони були друзями. На жаль, сталося так, що Андрій Кузьменко скоро пішов із життя…
Знаю, що у Вас наступного року дуже файний ювілей. Як готуєтесь до нього?
– І справді, роки летять дуже швидко. Здається, ще недавно святкував золотий, а тут уже… Але я ніколи не зупиняюся на досягнутому. Завжди прагну осягнути щось більше. Наразі готуюся до проведення п’ятого міжнародного конкурсу-фестивалю «Іван Попович збирає таланти», який люб’язно згодився прийняти Рахів. Очікуємо гостей із Білорусі, Румунії, Болгарії, Угорщини… Заявки продовжують надходити. Цим займається незмінний його директор Василь Клочурак. В журі будуть лише народні артисти України – Анатолій Паламаренко, Олег Кульчицький, Микола Свидюк та інші.
У ці червневі дні набираюся сил і енергії в рідному селі Осій. Перед тим відпочивав у санаторії «Шаян». А вже найближчим часом відбудеться пісенний тур по Україні. На листопад маю запрошення в Ізраїль (до речі, я там ще ніколи не бував, тому буде цікаво).
– Успіху вам!
Розмову записав Василь ШКІРЯ, газета “Новини Закарпаття”
