Літо вже прийшло, і настав час відкривати купальний сезон. Для ужгородців спека зазвичай перетворюється на справжнє випробування. Адже в обласному центрі вже кілька років поспіль немає жодного офіційного місця для купання. Що ж чекає на городян цього купального сезону?
З таким питанням ми звернулися в управління житлово-комунального господарства Ужгородської міської ради. Там нам повідомили, що офіційних місць для купання в Ужгороді немає й бути не може. І все через те, що річка Уж є гірською.
«Правила відпочинку біля таких водойм передбачають: пологий спуск, рівне дно, рятувальний пост і сходи до водного об’єкта. Оскільки все це забезпечити важко, позаяк природа гірської річки бере своє, дозволити купатися в ній ми не можемо. Тому на засідання виконкому, як і кожного року, ми винесемо рішення про облаштування зони відпочинку суто для засмаги без права на купання у водному об’єкті», – розповіла начальник управління Олександра Турянчик.
Тож і цього року традиційно в Ужгороді буде одне офіційне місце для відпочинку. Пляж обладнають біля дитячої залізниці в межах Ботанічної набережної. На площі в 1000 кв. м, за попередніми планами, будуть розміщені роздягальні, санвузол, альтанка.
Останнього разу там офіційно було дозволено купатися у 2011 році. Тоді міській владі дійсно вдалося розчистити дно річки. За лічені дні було вивезено близько двох КамАЗів сміття та металу.
«Так, тоді в Ужгороді був облаштований пляж з офіційним дозволом на купання. Ми розчистили дно, засипати берег піском. Щоправда, його скоро змило водою, але менше з тим. Після цього ми таке не практикували, зважаючи на гідрологічний режим річки», – розповіла пані Олександра.
Та попри заборони на купання, які встановлюють з року в рік, ужгородці продовжують купатися та засмагати на берегах Ужа й інших водних об’єктах міста. У міськраді зазначають, єдине, що можуть зробити для комфорту відпочивальників, – це викошувати траву. А пляжі, які утворюються, наприклад, біля ресторану «Венеція» чи на Студентській набережній є самовільними, і відповідальності за все, що там робиться, міська рада не несе.
Те саме стосується й радванського кар’єру, який офіційно не є місцевим водним об’єктом, оскільки перебуває на балансі ТОВ «Андезит». У цього об’єкта відсутній паспорт, обстеження дна, немає рятувального поста, тож чи облаштовувати там зону відпочинку із дозволом на купання, може вирішувати тільки власник.
Утім ужгородці, ігноруючи небезпеку, табунами їздять на радванський кар’єр. І мало кого хвилює, що його глибина місцями сягає понад 25 метрів. Вода прогрівається на метр-півтора. Якщо зануритися глибше, судомить.
«Коли вже нарешті любителі поплавати зрозуміють, що кар’єри не належать до розряду тих водойм, де можна купатися. Дивує, але люди ніяк не можуть збагнути: це технічна водойма. І заборонено тут купатися ще з кінця 80-х років. Але в принципі людей зрозуміти можна. В Ужгороді за весь час міська влада не може облаштувати жодного офіційного місця для купання та загоряння. Тож люди рятуються від спеки як можуть. Тим паче, що відпочинок на радванському кар’єрі дуже бюджетний», – розповідає ужгородець Віктор Тельнюк.
Слід зазначити, що, ігноруючи приписи фахівців та не помічаючи табличку з написом «Не купатися», ми тим самим ризикуємо підчепити недугу. У невпорядкованій водоймі, ковтнувши кілька грамів води, можна «надбати» небезпечне інфекційне захворювання, зокрема кишкову паличку. Кар’єри, озера чи річки, які не отримали дозволу від санепідемстанції, загрожують не тільки кишково-шлунковими недугами, а й патологіями шкіри: паразитними, грибковими та іншими. Однак наразі ще остаточно не доведено взаємозв’язку між хворобами та бактеріями, що провадять вільне плавання у водоймах. Врахуйте також безліч факторів, які спричиняють фізичні пошкодження… Як бути з тим же склом та консервними банками? Такі «атрибути» наявні на дні практично всіх водойм, де заборонено купатися.
Тому не дивно, що більшість міських жителів надають перевагу приватним зонам відпочинку. Окрім басейну, на території є достатня кількість лежаків, комфортний санвузол, роздягальня та дитячий майданчик. Щоправда, за це задоволення доведеться заплатити. Квиток для дорослого коштує від 100 грн, для дітей віком від 5 до 12 років – від 80 грн, малеча до 5 років відпочиває безкоштовно. Багато басейнових комплексів знаходяться й на околицях Ужгороді, і ціни тут різняться. Кожен обирає відпочинок на свій смак і гаманець.
«Узагалі для купання без наслідків ідеальний варіант – особистий басейн. При належному догляді ймовірність щось підчепити практично дорівнює нулю. Наявність басейну на ділянці перестала бути розкішшю. Тому влітку купаємося тільки вдома, – розповідає сім’я Рояків. – До того ходили на басейн. Останнього разу, минулого року, випадково потрапили на берег річки. Хорошого ми не чекали… За роки нічого не змінюється. Навіть не уявляємо, як там можна засмагати, не те що купатися, та ще й із дітками. Це небезпечно!»
Оскільки з року в рік ситуація з офіційними місцями для купання в місті не змінюється, кожен сам має дбати про свою особисту безпеку. Якщо ж ви вирішили купатися в природних водоймах, запам’ятайте кілька правил:
не заходьте в річки, озера та ставки, заборонені для купання (у заборони завжди є причини, і її порушення – серйозний ризик для здоров’я) ;
якщо отримали у воді травму, обов’язково обробіть рану; прийміть душ після купання, чим раніше, тим краще…
Христина БІКЛЯН, “Карпатський об’єктив”
