22 квітня, у Перечині відбувся забіг. Назва співвідносна з порою року – весняний. З часу його заснування – втретє. Отже, можна говорити про ще одну традицію райцентру.
До участі запрошувалися всі бажаючі, бігунів було більше сотні. Наймолодшому – п’ять років, найстаршому – 45.
Щороку дрес-код інший. У попередні роки був зелений, червоний. Тепер – синій колір. Колір неба, пояснила Аліса Смирна. Учасники були одягнуті у синю форму і мали в руках повітряні кульки синього кольору.
Стартували о десятій ранку від Державної пожежно-рятувальної частини м.Перечин, яка знаходиться по вулиція Ужанській, 72. Це в кінці міста, перед селом Зарічево. Фінішували біля ДЮСШ. Долали три дистанції, найдовша – п’ять км (Пожежна частина –ДЮСШ). Ті, що приєдналися біля пам’ятника Федору Фекеті, бігли 1,5 км, найменші приєдналися біля музичної школи і бігли півкілометра.
Біля ДЮСШ на бігунів чекали фанки, солодощі, компот, чай, вода від спонсорів.
Потім були різноманітні ігри, естафети на полі.
Ініціатор спортивного заходу Аліса Смирна розповіла кореспонденту «Карпатського об’єктива» про особливість забігу-2018:
– Забіг проводимо навесні задля популяризації активного способу життя. Називаю його сімейним, бо хочу, аби батьки підтримували нашу ініціативу і були разом з дітьми. Цього року забіг видався масовий – нас було понад сто. Долали три дистанції.
Щоб не було нудно, що тільки бігти, у кінці заходу презентуємо види спорту, які є в Перечині. Тепер було відкриття тенісного корту. Ще проводимо спортивні змагання, естафети, щоб вибігати дітей, як то кажуть.
Аліса зауважила, що захід дуже важко організувати і провести:
– Діти не навчені слухати команду, дотримуватися духу суперництва. Вони не розуміють різниці між забігом і марафоном. Їх було важко стримати, щоб не переганялися. Вони не розуміють, що це небезпечно. Ми, організатори, дбаємо, насамперед, про безпеку учасників. Ясно, що є супровід тренерів, поліції.
– Як можна вирішити цю проблему? – питаю.
– Я переконана, якби на належному рівні проводилися тренування та уроки фізкультури, то такого бардаку не було б. Спорт вимагає організації, діти мають слухати своїх тренерів.
Знаю, що тренерам, вчителям фізкультури не сподобалося, що в кінці забігу був штраф. Ми відзняли відео, де діти, тримаючи руку на серці, обіцяють, що не будуть бігти наввипередки. Хто обганяє – штраф, п’ять хвилин планки (планка – стійка на руках).
Перед фінішем дитина впала, бо обганяла. Проштрафившись, мусіла тримати планку п’ять хвилин. Тренери сказали, що це занадто суворо. Але я так не вважаю, бо знаю, що тримати планку після пробіжки дуже добре – нормалізується дихання, серцебиття.
Загалом мені сподобалося. Бігли задля бігу. Хотілося б, щоб молодь активізувалася і чекала наступного забігу з нетерпінням.
Тетяна Грицищук, фото автора, КО
