22-го березня у церковному календарі особливий день – свято 40 мучеників. Йдеться про 40 воїнів римського ХІІ легіону, які загинули у 320 році біля міста Севастія (нині турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнства. Пам’ять мучеників вшановується у православній і католицькій церкві, а також у давньосхідних та ряді протестантських церков. Святим моляться за швидке повернення рідних з дальньої відлучки.
В українців цього дня з відлучки повертається справжнє тепло, повноцінно починається сезон посівних робіт. Існувало повір’я, що теплу весну на своїх крилах несуть птахи, які повертаються із зимівлі. І, аби птахи швидше повернулися, раніше здійснювали багато обрядів, до яких долучали малечу. Зокрема діти співали веснянки, а 22 березня мали можливість поласувати смачними пташечками з тіста. Їх випікали напередодні, прикрашали стрічками, одягали на прутики і вручали дітям. Завдання було дуже важливим: бігати з ними довкола городів та хатин, зазивати весну і підіймати їх якомога вище, а ввечері пташок можна було їсти. Найсміливіші із пташками навіть вилазили на дерева та стріхи.
“За повір’ям жайворонок брав соломинку в дзьобик, летів угору “до Бога” і співав: “Урожай, урожай, теплий дощ на врожай!”. Імітували спів жайворонка, коли він летів угору: “Сонце ловити! Сонце ловити! Сонце ловити!”. А коли летів донизу, то так: “Ціп урвався! Ціп урвався! Ціп урвався! Кру-ці! Кру-ці! Кру-ці!”. “Жайворонками” з тіста діти грали увесь день, а увечері їх з’їдали. В окремих селах Чернігівщини печиво у формі пташки називали “соловейчиками”; на Київщині – “жайворонками” або “голубами”; на Житомирщині – “качечками”; на Рівненщині – “зозульками”, а на Волині “гусками”. В народних уявленнях голуб, соловей, жайворонок є чистим святим Божим птахом”, – йдеться на офіційному сайті музею Івана Гончара.
Що стосується Закарпаття, то у нас також є свої обрядові птахи. Як підтвердив нам директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан, на Закарпатті господині також пекли пташок із тіста, а саме зозуль для дітей, але робили це на Великдень.
Ми ж пропонуємо долучитися до всеукраїнської традиції, і також випекти пташок разом з малечею, адже немає нічого ціннішого, як цікаво проведений час із дітками.
Рецептів жайворонків з тіста є чимало. Їх роблять з дріжджового, пісного, соленого і листкового тіста. Ми вирішили випробувати найпростіший рецепт, де для приготування 6 пташок нам знадобиться: 30 мл олії, 70 мл води, 2 столові ложки меду, 200-250 грамів борошна, пів кофейної ложки розпушувача, трохи солі, яйце для змазування і родзинки для очей.
Для початку теплу воду змішуємо з олією і рідким (підігрітим) медом, має вийти однорідна консистенція. Борошно просіюємо.
Поступово до нашої рідини додаємо сухі складові. Місимо туге тісто, за потреби додаємо ще борошна, аби воно не було зарідким.
Тісто ділимо на 6 частин. З кожної розкачуємо ковбаску, замотуємо на вузлик. З одного кінця формуємо голову і дзьобик, з іншого розпушений хвостик, пір’я розрізаємо ножем.
Із родзинок робимо очі. Можна спробувати просто зробити невеличкі отвори сірником.
Змазуємо пташок збитим яйцем, печемо у розігрітій до 180 градусів духовці упродовж 30 хв.
Ну і все, наші пташки готові. Звичайно, ми реалісти і бачимо, що вони не надто ідеальні, але результатом діти задоволені. Також є багато цікавих рецептів і з дріжджового тіста, але тут треба уважно дотримуватися технологічного процесу приготування і зважити на той факт, що пташки у духовці виростуть і можуть трохи деформуватися. Але у будь-якому випадку такий досвід дуже цікавий і веселий, і ми також віримо, що справжня весна уже розпочалася, а польові роботи принесуть хороший урожай!
Вікторія Жуйко, спеціально для “Про Заходу”
