Перша подорож закарпатки до Баварії
Нині його відвідує багато туристів, центр перекритий для автомобілів, але звертаємо увагу, що майже всі бари та кафе, незважаючи на холод, мають тераси.
Цікаво, що Київ є побратимом Мюнхена. Тут улюблений транспорт – велосипеди, їздять усі – від школярів до пенсіонерів, від бухгалтерів до мільйонерів. Статні німці в елегантних дорогих костюмах пересідають на ровери, припаркувавши машину.
Слід диявола в соборіУ самому центрі, в соборі Пресвятої Діви Марії, туристів приваблюють легендою… про слід диявола. Якщо коротко, то коли сатані стало відомо, що новозбудований храм присвячувався Богоматері, його прокльонам не було кінця. Боявся, що приплив грішників у пекельні палати після цього почне скорочуватися.
Палац Німфенбург, мов медитація…
Гора Цугшпітце
Щоби встигнути побачити панораму з вершини (восени сонце лягає спати раніше), ми таки сіли в спеціально облаштований потяг, який курсує раз на годину. Задоволення не з дешевих – 26 євро з людини туди й назад. Та враження від цього підйому коштує дорожче. Проїжджаючи, милувалися озером Айбзее, яке нагадало мені наше, закарпатське, – Синевир.
З підйомника виднілися краєвиди на гори Австрії та Німеччини. Між іншим, Цугшпітце ці дві держави ділять територіально навпіл. Злетілося багато великих птахів, яких ми нагодували бутербродами. Навіть під час нашого перебування тут продовжували щось будувати (при температурі +4, на висоті майже 3 тисячі метрів!).
Уже кілька років поспіль Цугшпітце вважається найбільш відвідуваним місцем Німеччини.
Шварценеггер і пиво
Щодо історії фестивалю, то перервався він лише під час II світової війни. Його відкрили в 1950 році. Що стосується пива, то щороку пивних наметів тут розгортають близько десяти. У найбільший із них вміщується 11 тисяч відвідувачів (і це лише сидячі місця). Тут ви одразу відчуєте дух свята. Музиканти на сцені розважають гостей, які за столами або навіть на лавицях співають та витанцьовують (більшість – у традиційних баварських костюмах), усі привітні, усміхаються.
Ціна за літровий бокал пива – в середньому 10 євро.
Фестиваль занесений до книги рекордів Гіннеса як найбільше у світі свято. Саме тому на «Октоберфесті» частенько відпочивають і знаменитості – серед кількатисячної аудиторії побачили 70-річного Арнольда Шварценеггера, актора та губернатора Каліфорнії для якого посмакувати німецьким пивом на мюнхенському фестивалі – традиція. Звісно, він був у віп-ложі, в оточенні охоронців, але ажіотажу щодо його персони майже не помічалося. Для цього фестивалю такі, хоч і бажані, гості – звична справа.
Партнахкламм – ущелина, якій мільйон?Ущелина Партнахкламм знаходиться в місті, де ми зупинилися, Гарміш-Партенкірхен, неподалік від Олімпійського трампліна «SkiStadion». Туди добиралися пішки. 7 євро з людини за вхід. Довжина унікального геотопа близько 700 метрів. Висота скель – 80. Нам пощастило, і день був сонячним. Вдалося побачити гру світла в мільйонах крапель. Це – приголомшливе видовище! Температура тут завжди нижча на кілька градусів, а ще відчутна сирість. Місцями йдеш суцільною темрявою, коли заходиш у видовбані тунелі. Туристи відвідують цю чи не найпривабливішу родзинку міста Гарміш-Партенкірхен незалежно від пори року. Коли шлях між скелями був подоланий, на нас чекав сюрприз – чудова панорама. Є й кілька піших туристичних маршрутів. Приміром, до замку Ельмау – 1 км, а ще неподалік озера Ферхензее та Лаутерзее.
Замок НойшванштайнДорогою додому ми заїхали в Нойшванштайн. Король Людвиг II Баварський, який жив у ХІХ ст., став легендою ще за життя саме завдяки власному творінню – збудував романтичний казковий замок, розташований поблизу містечка Фюссен. Усе почалося ще з дитячої любові до Альп, озер та лісу, де часто гуляли батьки з майбутнім королем. У свої 18 він свято вірив у хороші справи, які множаться. Тому й розпочав будівництво замку Нойшванштайн, який стоїть на місці двох фортець, переднього й заднього Швангау. На момент робіт він лежав у руїнах. Людвіг II наказав на цьому місці шляхом вибуху скелі опустити плато приблизно на 8 метрів, аби звільнити місце для побудови «казкового палацу».
В інтер’єрі замку головну роль відіграють ілюстрації до опер Вагнера та старовинних німецьких легенд. Лебідь – геральдична птаха старовинного роду графів Швангау. Після смерті короля в 1886 р. усі будівельні роботи були припинені. У той час вартість замку перевищила сім із половиною мільйона марок при вдвічі меншій початковій вартості всього проекту. Через 2 місяці після смерті Людвіга II прийняли рішення відкрити замок для платного відвідування, щоб повернути борг та завершити будівництво. До 1899 року його повністю погасили, і Нойшванштайн став стабільним джерелом доходу.
У наш час, аби побачити замок, з’їжджаються туристи з усього світу (ціна за вхід – 12 євро). Саме він став джерелом натхнення для будівництва палацу Сплячої красуні в паризькому Діснейленді. Але всередину замку ми так і не потрапили, черга була занадто великою, а часу ми мали обмаль. Та ми пообіцяли собі повернутися сюди знову…
Анастасія НОЖКА
Фото автора
