12 серпня Клуб піших туристів збирав на вечір «Метеорний дощ Персеїди та Лечо-party в Невицькому замку». Пік метеорного дощу, який спостерігається щороку в серпні, припадав саме на 12–14 число.
З наметами поїхали 30 людей. Варили бограч, співали пісень і спостерігали за нічним небом. Ужгородка Андріана Сочка розповіла «Новинам», що це було незабутньо. І хоч дощу як такого не побачили (падали тільки окремі зірочки з «хвостами»), враження не передати. «Я навіть нічого не сфотографувала, хоч і взяла фотоаппарат, і бажання не встигла загадати. Просто милувалася прекрасним нічним небом», – каже Андріана. До речі, намети розбили серед руїн замку, що додало якоїсь казковості. Дехто залишився до ранку, а хтось покинув компанію серед ночі, бо треба було на роботу наступного дня.
Торік теж спостерігали метеорний дощ у Невицькому замку. Тоді фото були бомбезні – тисячі зірочок на небі (може, й мільйони).
Зорепад Персеїди входить у трійку найбільших зорепадів. Це один із найпотужніших метеорних дощів, який виникає, коли Земля входить до пилового сліду комети Свіфта-Туттля. Як розповів кандидат фізико-математичних наук, науковий керівник космічної обсерваторії УжНУ Віталій Єпішев, уламки породи, що вилетіли з її ядра, потрапляючи до атмосфери Землі, спалахують, наче зірки. Більшість спалахів спричинена метеороїдами розміром із піщинку.
Шкода тільки, що тепер ці явища в Україні майже ніхто не досліджує, каже пан Єпішев. Заодно пригадує, як ще в часи СРСР, коли був молодим співробітником космічної лабораторії, лягав разом із колегами на цілу ніч на траву і спостерігав за тим, що відбувається в небі. Студенти записували радіант дощу, рахували, скільки метеорів упало. А також загадували бажання, якщо вдалося побачити падаючу зірку. Була й фотокамера, яка впродовж ночі знімкувала явище.
Оксана ШТЕФАНЬО, газета “Новини Закарпаття”
