В інтерв’ю Politeka.online, коментуючи історію з реформами, він звернув увагу на те, що без міністра охорони здоров’я у нас зараз проходить медична реформа, а земельна — без міністра АПК. «А хто буде відповідати за наслідки? Я не проти змінити систему охорони здоров’я, але чи таким чином? Адже в самому комітеті охорони здоров’я – проти цієї реформи!», — зауважив М. Томенко.

На його думку, медична реформа має бути обговорена не лише парламентським комітетом, а й експертами медичної галузі. «Крім того, ця справа настільки делікатна, що без апробації у певному сегменті, її не можна запускати на всю країну. Це – абсолютно очевидно. Умовно кажучи, якщо якась область готова на експеримент, – давайте спочатку там спробуємо. Потім проаналізуємо наслідки, позитиви і недоліки, виправимо помилки — і лише потім можна її проводити на рівні усієї країни. Досить вже експериментувати над українцями!», — зазначив Микола Томенко.

За його словами, подібне – і з земельною реформою. «Якщо сьогодні протестувати, що відбувається у земельному питанні, то виявиться, що компанії близькі до Порошенка і Гройсмана – монополісти з точки зору оренди земель. У нас вже зараз монополізований цей ринок. Як можна монополізований ринок робити ринком приватної власності?», — запитує М. Томенко.

Він вважає, що перша проблема у цьому питанні – це те, що суспільство не знає реальної картини того, що відбулося з українською землею і як насправді виглядає цей деформований та, вочевидь, неадекватний ринок земель: хто скільки гектарів має в оренді, як її використовує тощо. Отож, починати треба з повної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які вже взяті в оренду. Умовно кажучи, ми повинні розуміти, скільки землі сьогодні передано в оренду найбільшим гравцям земельного ринку, починаючи з представників родини Президента і Прем’єра і закінчуючи родинами та «братськими» компаніями-агрохолдингами голів обласних та районних адміністрацій. І визначити якість цих земель, адже ніхто у нас не перевіряє стан ґрунтів! Після виявлення монополій і введення відповідних санкцій щодо них, необхідно підключати додаткові механізми демонополізації. І лише тоді вже говорити про правове та інституційне забезпечення створення земельної біржі як ключової незалежної інституції, яка забезпечуватиме цивілізовані правовідносини у земельному питанні, а також про ухвалення відповідного закону про обіг землі.

Отож, сьогодні влада має зупинити свою риторику реформ, бо все зводиться до того, що навіть на стадії підготовки це не можна назвати реформами.

«Права на системні реформи нинішня влада вже не має, бо вона має фантастичну недовіру до себе. Вона може лише напрацьовувати якісь пілотні проекти у тій чи іншій сфері. А серйозні реформи може робити лише влада, якій довіряє суспільство. Навіть якщо щось добре ця влада й задумувала, то зараз її вже настільки не люблять і ненавидять, що ніхто і не повірить, що це – реформа для людей, а не для того, щоб в черговий раз украсти гроші», — підсумував лідер «Рідної країни».