Відомий закарпатський мандрівник Віктор Стинич у своєму блозі “Подорожуй” опублікував чергову історію цікавої подорожі із серії “Zoo Закарпаття”.
Продовження. Наступний візит був у Бараново в с.Іза або 13А, як кажуть туристи. З того моменту, як придбав і спробував їхню продукцію, хотів подивитись на виробництво.
Виробництво виявилося, гарним, охайним і досить звичайним, а потік туристів, привів мене в справжній захват.
Це конвеєр по обслуговуванню заїжджих. Дуже молодці. І продукція, на рівні.
Вівці, яких в господарстві 500 шт, були на випасі, а ми розважалися з козами.
Дегустація і екскурсія коштували 55 грн.
Далі була оленяча ферма між Ізою і Липчею. Ось як мають виглядати олені. Це фото декількарічної давнини.
А тепер у них настав період линьки, і виглядають вони як олені -зомбі.
Але це не стає на заваді туристам, які ходять тут косяками.
Цих оленів вирощують заради молодих рогів – пантів. В Китаї їх прирівнюють, по лікувальним властивостям, до женьшеня.
Олені – єдині савці, які щорічно оновлюють свої роги.
Вхід до оленів коштував 30 грн.
Ми повернули назад, до Нижнього Селища, де знаходиться органічна ферма Зелений гай та живуть господарі – нижньоселиський француз Орест Дель Соль та його закарпатська дружина Йолана.
Все, що вони вирощують і виготовляють, роблять в задоволення, а не заради бізнесу. Роблять для себе і для друзів. З часом, хороший продукт, почав сам себе продавати.
Вирощують кіз, корів, свиней, кроликів. В теплиці ростуть органічні овочі. Принципово не використовують мінеральних добрив, пестицидів і подібних надбань сучасного світу.
Як каже Орест, він лінивий, тому все організовує так, щоб не треба було працювати.
Головні серед їхніх тварин, три бернські вівчарки. Діти як побачили їх, зразу взяли в роботу і дві години не давали їм відпочивати. А ті , готові були підкоритися будь-якому руху дітей.
Прогулявшись по газдівству, Орест завів нас в дім та посадив за стіл. На столі з”явилася продукція власного виробництва – козячі сири, декілька видів салямі та м”яса, власні овочі, печена свинина і закарпатське вино. Завершили щербетом, який приготувала їх донька.
Все обійшлося в 170 грн з особи.
Мені дуже сподобалося. Я неодноразово бачив у Європі ферми, з невеликою кількістю землі, де працює сім”я і забезпечує собі гідне життя. І часто запитував себе, чому наші селяни, маючи два гектари паю, віддають його в оренду і йдуть на заробітки.
Я вперше побачив в Закарпатті, в Україні, маленького європейського фермера з сімейним органічним господарством, яке успішно живе і розвивається.
Калап долів!
Подорожуй!
