Село Тийглаш, що розляглося за декілька кілометрів від українсько-угорського кордону, має багату історію та цікаві особливості. Назва села походить від угорського «тийгла» – цегла, звідси й – Тийглаш, або українською Цеглівка. Колись місцеве населення активно займалось виробництвом цього важливого будівельного матеріалу – з важких глинястих ґрунтів у саморобних печах випікали цеглу. Чим живе село зараз розповідає його голова Юрій Сіка.
За словами посадовця на сьогодні тут проживає трохи більше 600 мешканців, близько 70% яких ідентифікують себе угорцями. Через складну економічну ситуацію в Україні та тісні зв’язки з сусідньою Угорщиною суттєва кількість працездатного населення виїжджає на заробітки закордон:
«Це надзвичайно боляче спостерігати – молодь залишає рідні батьківські домівки і разом з дітьми їде закордон у пошуках кращої долі. Намагаємося зупинити цей процес. За останній час у Тийглаші реалізовано декілька важливих соціальних і бізнес-проектів, які покликані створити робочі місця та наповнити сільський бюджет», – каже Юрій Юрійович.
Так, у селі розвиваються сільськогосподарські підприємства – близько на 57 га висаджено фундук, на 15-ти га фруктовий сад. Окрім того, на території села групою енергетичних компаній «РЕНЕР» будується найбільша сонячна електростанція у Західній Україні:
«В існуючих умовах співпраця з бізнесом має надважливе значення. Окрім економічного аспекту така взаємодія приносить громаді й соціальні дивіденди. До прикладу, завдяки групі «РЕНЕР» ми облаштували доріжки та огорожу ДНЗ, продовжується капітальний ремонт санвузлів у садочку, за підтримки меценатів відремонтовано ФАП, пункт «швидкої», адмінбудівлю сільради- розповідає голова Тийглашу.
Окрім того, протягом року по центральній вулиці села, яка пролягає трасою міжнародного значення Київ-Чоп, прокладено сучасну електролінію та встановлено освітлення, відремонтовано дорожнє покриття по віддаленій вулиці Шкільна, дістатися куди було вкрай важко навіть на позашляховику. Завдяки коштам місцевого бюджету вдалося вирішити проблему питної води у місцевому навчально-виховному закладі – встановлено сучасну систему очищення води.
До слова, внаслідок перевищення окису заліза і марганця вода у частині села стає непридатною для вживання. Тому в населеному пункті організували її підвіз до домогосподарств – двічі у літній та 1 раз на тиждень у зимовий період.
На даний час керівництвом сільради ведуться роботи з виготовлення проектів водозабірних свердловин та мережі водопроводів села Тийглаш для потреб односельчан, також ведеться проектування мережі водовідведення.
Окрім того, село підтримує дружні стосунки з населеними пунктами Угорщини та Словаччини, розглядаються можливості із залучення інвестицій для розвитку санаторно-курортної галузі на території громади.
До речі, з селом Тийглаш пов’язана і зворушлива історія собачої вірності, яка минулоріч розлетілася по засобах масової інформації в Україні і навіть за її межами. Саме тут активісти виявили собаку, котрий протягом двох діб не відходив від пораненої подруги, яка лежала посеред залізничної колії. Людям вдалося врятувати обох песиків – їх доправили до притулку. Згодом вдалося розшукати і господарів чотирилапих, котрі мешкають у селі Тийглаш.
