Щойно у серії «Русинське факсиміле» в ужгородському Видавництві В. Падяка вийшла одна з найпомітніших русинськомовних п’єс дорадянського часу – драма «Овчарь». На початку 1940 року у складні часи угорської іреденти Підкарпатської Русі її написали та видали два талановиті молоді актори колишнього «Земського» театру в Ужгороді Володимир Грабарь та Михайло Луґош, які прагнули відновити у краї театральне життя, перерване війною.
П’єса впродовж двох наступних років була творчою візиткою новоствореного театрального колективу – надзвичайно успішного в очах глядачів та критиків «Угро-руського національного театру». З нею пов’язане творче зростання кількох відомих діячів краю. Так, обкладинку для книжки та декорації для театральної постановки підготував відомий митець Федір Манайло. Постановку пєси на сцені здійснив режисер Павло Алексєєв – учень Костянтина Станіславського, російського корифея реалістичного мистецтва та засновника Московського художнього академічного театру (МХАТ). Головні ролі у пєсі грали Володимир Грабарь, Юрій Грицюк, Марія Гривняк, Володимир Бідяк, Емма Сочка та ін.
П’єса «Овчарь» – це історія кохання з трагічним фіналом. Автори ніби навіюють думку про незахищеність нашого життя. У світі, що занурюється у стан війни, першим вмирає кохання.
Серія «Русинське факсиміле» представляє читачу забуті книжки минулих епох. Це вже третій випуск. До цього вийшли драма О. Духновича «Добродітель превышає богатство» та водевіль Й. Кизака «Свадьбой ся начинат и свадьбой ся кончит». Серію веде кандидат наук, викладач Пряшівського університету (Словаччина) Валерій Падяк.
