За православним календарем 10 квітня вшановують преподобних Іларiона Нового, Стефана Чудотворця, Євстратiя Печерського, Іларiона Псковоєзерського та ін.
У минулі часи у цей день, якщо закінчувались заморозки, виганяли худобу на пасовисько. Залежно від температури повітря, з цього дня вилітають джмелі і комарі. Наші пращури продовжували спостерігати за птахами і складати за ними прогноз погоди: якщо птахи вили гнізда на сонячній стороні, очікувалось холодне літо, якщо на тіньовій стороні, то літо мало бути теплим.
Іменинники 10 квітня:
Євстратій, Іларіон, Степан, Іван
10 квітня народились:
1847 — Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, засновник журналістської Пулитцерівської премії.
1898 — Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (Степан Іванович Скрипник), український церковний діяч, Патріарх УАПЦ, Перший Святійший Патріарх УПЦ-КП.
«Наявність кількох православних церков є дійсністю під сучасну пору. Це нездоровий стан. Главам цих Церков треба зійтися і побути разом так довго, аж поки не знайдуть усього потрібного для об’єднавчого Акту. А потім, на Соборі обрати одного предстоятеля, Патріарха Київського і всієї України» (Патріарх Мстислав)
1914 – Петро Нестеровський, український драматург, театральний критик. Автор п’єс «В дорозі», «Гірська балада», кіноповісті «Юність Заньковецької». За його сценаріями знято фільми «Леся Українка», «Михайло Коцюбинський».
1933 – Віктор Близнець, український письменник. Переказав для дітей «Повість минулих літ». Автор книжок «Ойойкове гніздо», «Паруси над степом», «Древляни», «Звук павутинки», «Женя і Синько», «Як народжується стежка», «Земля світлячків», «Людина в снігах» та ін.
Події 10 квітня:
1710 — в Англії набрав сили прийнятий у 1709 році закон про авторське право — перший у світі.
1864 — у Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда».
1912 — англійський лайнер «Титанік» вийшов у своє перше й останнє плавання.
1917 — на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалене рішення ввести 8-годинний робочий день.
1938 — ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи.
1992 — в Запоріжжі відкритий перший фестиваль мистецтв «Козацькому роду нема переводу».
2010 — Загибель президента Польщі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом.
Про авіакатастрофу під Смоленськом
7 років тому сталася авіакатастрофа польського президентського літака під Смоленськом, унаслідок якої загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства. Усього — 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).
Разом зі своєю делегацією Лех Качинський мав намір відвідати Катинське кладовище, що розташоване під Смоленськом. Кладовище є міжнародним меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій.
Авіакатастрофа трапилася о 09:54 за Київським часом. Літак Ту-154М, який здійснював рейс з Варшави до Смоленська, під час заходу на посадку в складних метеорологічних умовах (густий туман) за нез’ясованих обставин опустився на критично малу висоту (нижче рівня злітно-посадкової смуги), зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350–500 м від початку посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний, лівіше на 150 метрів.
На борту літака був президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту Національної пам’яті Януш Куртика, екс-президент Польщі Ришард Качоровський, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор та багато інших урядовців.
Брат загиблого президента Польщі та колишній прем’єр-міністр Ярослав Качинський спростує версію про «нещасний випадок». Він, спираючись на факти, стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також робив наголос на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме — телефонний дзвінок прем’єра Росії Володимира Путіна прем’єру Польщі Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Ярослав Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошені технічних подробиць катастрофи. За його словами, багато інших «випадковостей» дають привід сумніватися в тому, що це був «суто технічний інцидент».
