«Це питання наразі є дуже актуальним. Інтернет – панацея сьогодення. Мало того, що діти багато часу проводять у соцмережах, батьки залежні від комп’ютерів. У сім’ях немає діалогу, немає спільних буденних справ, які б робили їх щасливішими, – каже закарпатській газеті «НЕДІЛЯ» психолог Яна РЕГА. – Часом приходять батьки з дітьми, які навчаються у першому-другому класі і в них уже залежність від комп’ютерних ігор.
Дитина агресує, б’ється у школі, кусає однокласників та вчителів і під час консультації ми доходимо до того, що хлопчик просто проектує на реальність речі з ігор, із агресивних мультиків. Виявляється, півдня після школи дитина проводить за комп’ютером. Мама ж не скаже, що вона й сама постійно сидить в Інтернеті, та дитина скаже. Тому доводиться працювати вже з мамою. Дитина копіює її ж поведінку. Адже можна погуляти з сином чи донькою, попросити допомогти, погратися, придумати спільне хобі, разом розвиватися. Та дорослим зручніше посадити дитину за комп’ютер і займатися своїми справами».
