Цьогорічне дійство, як і попередні, традиційно відбувалося передостанньої неділі жовтня у центрі села на площі, що перед Палацом культури.
На гостей свята чекали крамарі, кулінари, які розмістились вздовж центральної вулиці, а на зовсім юних відвідувачів – атракціони та інші веселощі.
Поруч із входом до Палацу культури було розміщено імпровізовану колибу, де всіх охочих організатори свята частували традиційними закарпатськими напоями, токаном із бринзою, овечим сиром, грибами, солониною та іншими смаколиками.
Неподалік проходила виставка робіт місцевих народних умільців.
Серед виставленого до показу: вишиті картини, ікони з бісеру, різьби по дереву.
Красу навколишньої природи та місцеві пейзажі можна було побачити на фотознімках, які представив Благодійний Фонд «СИНЕВИР».
Особливо потішили глядацьке око твори образотворчого та прикладного мистецтва, зроблені власноруч учнями Синевирської ЗОШ І-ІІІ ст.
Спеціально до Дня Синевира вправними ґаздинями були випечені короваї та торти. Справжнім подарунком до свята став торт із символікою села – гербом, на якому зображено бокораша.
Не стримували своє зацікавлення синевирці від виробу місцевого теслі Івана Ілліча Гречина, який змайстрував величезну діжку, річ по справжньому необхідну у побуті для кожного горянина. Здавалося б, таке давнє ремесло як бортнарство давно вже відійшло у минуле, однак цього не скажеш про Синевир, де давні ремесла передаються з покоління в покоління, завдяки чому існують і сьогодні.
Відкриття урочистої церемонії свята розпочалося зі вступного слова Синевирського сільського голови Миколи Куруца, котрий власне і започаткував цей празник 5 років тому.
Звертаючись до односельчан, він наголосив, що ці осінні дні є знаковими в історії їх села, адже ще далекого 1944 року, 73 роки тому, воно разом із іншими населеними пунктами Тереблянської долини було звільнено з‑під угорської окупації.
Згадуючи історію краю, сільський голова відзначив що розбудова Синевира у післявоєнний період була б неможливою без важкої щоденної праці, завзяття та життєвої мудрості їх батьків, дідів і прадідів, які попри тогочасні негаразди зуміли зберегти свою національну самобутність, культуру, мову, звичаї, виховати їх та відновити і відродити Синевир.
У своїй промові він зазначив, що синевирці заявили про себе в усьому світі, адже вихідці звідси успішно працюють не тільки у найбільших містах України, а й за її межами. Однак, як би далеко і де б вони не були, саме любов до отчого краю повертає їх до своїх домівок у рідний Синевир, де на них чекають рідні та близькі.
Очільник громади також висловив сподівання, що попри всі труднощі, Синевир у найближчому майбутньому стане успішним адміністративним, культурним та економічним центром, який у рамках реформи децентралізації об’єднає навколо себе сусідні села.
Не обійшлося у зверненні до громади без слів вдячності, які звучали на адресу меценатів, спонсорів, організаторів та учасників святкового дійства.
Наостанок Микола Куруц привітав горян з Днем Синевира та побажав усім гостям гарного відпочинку.
На цьому, як і належить, свято офіційно розпочалося з виконання Національного Гімну України та гімну територіальної громади Синевира, який, до речі, синевирці обрали минулого року.
Хвилиною мовчання синевирці ушанували пам’ять героїв, які віддали свої життя за мирне майбутнє України.
Присутньому на урочистостях ветерану Великої Вітчизняної війни Шестаковському Олександру Павловичу побажали міцного здоров’я, довгих років життя та нагородили цінним подарунком.
Почесну місію на святі виконав військовий комісар Міжгірського РВК підполковник Сергій Лущакевич, котрий вручив матері полеглого на Сході України Сергія Цімботи президентську відзнаку «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).
У пам’ять про воїнів, які полягли в боях за вільну, незалежну Україну, автор та композитор численних пісень колочавець Іван Штаєр виконав музичну композицію‑реквієм під назвою «Білі голуби миру».
Не приховував радості зустріти на цьому святі своїх односельчан знаний в Ужгороді синевирець Андрій Лукович Сятиня, який у своєму виступі зі святкової сцени привітав верховинців з Днем села.
Крім нього привітали синевирців зі святом священик Свято-Успенського православного храму протоієрей Михаіл Паканич та завідуючий амбулаторією загальної практики сімейної медицини Мирослав Повханич.
Після завершення урочистої частини увага публіки була прикута до виступів місцевих талантів.
Справжній шквал аплодисментів отримали найменші учасники концерту – вихованці дошкільного навчального закладу.
Приємні враження залишилися від виступів учнів Синевирської ЗОШ І‑ІІІ ступенів, котрі уміло декламували вірші, розповідали легенди Верховинського краю та виконували українські пісні.
Попри примхливу осінню погоду, яка панувала у Синевирі надвечір, юна танцівниця Анастасія Сідей зігріла своїм «джайвом» усю глядацьку аудиторію, чим заслужила у публіки бурхливі оплески.
Свої здібності з гри на музичних інструментах та вокального співу продемонстрували учні Синевирської філії Міжгірської дитячої музичної школи. Особливо слід виділити вокал Іванки Куруц та гру на скрипці Діани Міщанин.
У свою чергу, з-поміж учасників безпрограшної лотореї були розіграно футбольні та волейбольні м’ячі, кавоварку, кавовий набір, електричну праску, торбонцу (прим. – візочок), мобільний смартфон.
Необхідно відзначити, що чимало гостей подолали десятки, а то й сотні кілометрів, аби розділити з синевирцями їхнє свято.
Так, зокрема, вже вдруге поспіль цього дня мальовничий Синевир відвідали народний художник України Василь Свалявчик та не менш знаний на Закарпатті художник з села Ізки Василь Сенько.
Задоволеними від побаченого залишися і туристи, які завітали цієї неділі до Синевира.
Вечірня програма святкового концерту розпочалася з виступу заслуженої артистки України Світлани Весни, котра завоювала численні глядацькі симпатії у синевирської аудиторії.
Упродовж святкового вечора гостей також розважали учасники проекту «Голос країни» на телеканалі «1+1» Владислав Голованов та Інеса Гайдук.
«Червону руту» Володимира Івасюка у виконанні Владислава Голованова співала вся молодь, а пісня Кузьми Скрябіна «А пам’ятаєш?» у виконанні Інеси Гайдук по справжньому розчулила усіх слухачів.
Своїм співом наступному виконавцю закарпатцю Василю Філешу вдалося розігрити місцеву публіку, бо ж танцювали і підспівували майже всі.
Апогеєм святкування став виступ учасників гурту «Синевир», які порадували своїх шанувальників новими композиціями. Особливо потішив слухачів концерту кавер на «Марічку» гурту “Rock-H” (“Рокаш”). І це недивно, адже минулоріч на День Синевира мукачівських рокерів синевирці зустрічали та проважали з оваціями.
По закінченню свята на гостей чекав святковий феєрверк та молодіжна дискотека під відкритим зоряним небом.
