Хобі у людей бувають різні. Нерідко захоплення з’являються в пенсійному віці, коли вільного часу більшає. За свого поважного віку міжгірець Федір Козак облюбував собі незвичне заняття – майструвати церкву з… сірників.
Не така то й проста справа, адже потребує неабиякого терпіння. Пенсіонер каже, що хоч об’єкт і мініатюрного розміру, але треба пововтузитися з ним не один і не два тижні. Запалок під руками треба мати ого-го – кілька сотень коробок. Чому так багато? Бо не вся продукція якісна. Трапляється, що зі шкатулки придатними є менше половини сірників. Здебільшого працює пізніми вечорами, бо влітку та восени полюбляє ходити по гриби, ягоди та лікарські рослини. За мандрівок лиш одна біда – ноги на старості поболюють, а зодча праця все-таки сидяча.
Федір Козак ділиться майбутнім планом. Він у нього грандіозний: із сірників збудувати собор. Попередньо підрахував, що на це потрібно їх аж цілий ящик, не кажучи вже про інші матеріали, зокрема лак.
Коли дехто із сусідів його запитує: чому не був на недільній службі у Божому домі, то Федір Михайлович віджартовується, що помолився вдома біля власної храмини, яка знаходиться на видному місці в житловій кімнаті.
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ, газета “Новини Закарпаття”
Фото автора
